Сямян яля’ падаркана теда’ минда иры та’ пудана иры. Харад’ тер” мякто’ хамеку”, ханяӈы” мале товы”, манзра”. Ненэцяи” ӈокаюм’ пеля ныланавы”, ӈамгэ’ мян” ядембада ян’ тэвормы”. Ты” пэртя” тамна ни’ таӈг”, пилё” тияд”. Тев’ ёльцяӈгана ты” хасена ни’ ну”, падде”. Пилё” ты манзабтамби”. Неняӈг” тянюмя”, ниберё” тияд”, тикыд ханяримна падирӈа, ёльце сятора”. Мер” ӈадимы” яха”на ӈодя” вадё”вы”. Ӈодинда” мале хуркари ӈодя’ тэнз ма”ламби”. Ӈэрм’ няна тандая’ ӈодя” ӈадимданна”.
Ямал ява’ пирувнанда ямб. Ямбданда сер” нумда хуркари ӈэсеты. Я’ няби’ пеляхана сарё ӈэсь пир”нада, няби яхана ядембада хаер”. Ӈэрм’ няна танда ваера. Тасиняна тамна ядемби. Таняна ненянг” ирыхана ненэця” мале ӈоди, тудако ма”ламбиць.
- Теда’ тюкы’ по’ саць ядемби. Мань нянани’ тарця’ то”олха. Маня” мале сян’ по’ Яр-Саля’ хардахана илева”. Хой’ мя”ма’ таня, то’ ниня ну. Ныланава яляха”на ханцетыва”. Сыра’ ӈобтарем’ сидя мяд’ понд’ илесятыва”. Вынгы’ ил’ хаесита юӈгу. Хойняна илева ёльце сава. Мань ватоми’ ӈэӈгусь, етри’ хойняна илеӈгудамсь, мюсяртадамсь. Теда’ ет’ харад’ терӈэ тулыва”. Манзъями’ таня. Тадри’ мя”ни’ тер” ня’ ныланаванзь хандава”. Тандъярка’ мараӈгыманзь ханӈадамсь. Ӈодя тяню ӈэвы. Ӈани’ похо”на ӈокамбой ӈэсеты. Тюкы’ та’ сарё тянюсь, ӈадъбята тарця ӈэдакы. Ӈахакуй яха’ хэхэваб’, ябта яхана ӈодя” танясеты”. Ӈодяхат варени сертасетыва”, - Екатерина Худи ма.
Харад’ тер” ядембада таӈы ялэ ханзеркав’ пирдалембидо’. Пэ харад’ мюня ханзо. Саць ядембата, япда икня пыхадамда вабтаӈгу. Харад’ мюня ядембабта, вентиляторм’ тюненгу. Хойняна, по’ ямбан’ нув’ няра’ нылмна мюсяртаха”на ядембада тояна. Пранана яля’ сэвхад ханя’ пакалтыд”? Ты” яха’ ит’, то’ ит’ падирӈа”, пыхыдадо’ тарем’ ханзомдамбидо’. Ты неняӈг”, пилё” пэръядо’, пыдо’ сертамдо’ хось я”ма”, я’ сит’ нявата хэсь пир”ӈадо’. Ӈадъбята ты пэртя” тыдо’ савовна маниейдо’. Саць ядембада яляхана яля’ ямбан’ ты” мякна ну”. Ма”алкода” тыдо’ ныхыри’ хадырманзь танасетыдо’. Ты хадырць малехэва, ӈани мят’ тута”. Ма”алкоди’ сяйман’, ныланана” хасава”, ӈацекы” ты” тяха’ хэсеты”. Тыдо савовна маниейдо, лакри мерця’ ӈабтни’ хэсь пир”ӈадо’. Тад санабато”, тэвъито’ юӈгу, пили” хэсь пирӈадо’. Ненэця” ӈобтарем’ та’ нёхона”. Тыдо’ мание, манзъидо’ пэраць, ядембада’ нямна ни’ ибедор”.
- Тюкы’ по’ ядемби. Саць ядемби. Хусувэй яля’ яля’ сэвкэця тэри ябире. Сава нум’ савахав ӈэдакы, сацьри ядембись. Тэхэ”на тояна. Пыдо’ пята”. Ядембадахад хэсяндадо’ юӈгу. Ид’ вархана нусеты”, ит’ падирцеты”. Тюкы’ похов’ маня” нядэва”. Мя”ма то’ ниня мяры. Сэдорава”, манзрава”. Тына “мюсе хаяць. Ярото’ няю” мюсе, - Недко Окотэтто ма.
Хусувэй ирыхана я несэймданна. Нара’ няна я иленана: ӈувця” вадёданна”, ӈамдэд” ӈадиберӈа”. Тад тикы’ пуд я’ ний ӈарханда паской. Ханярина хуркари” ӈамдэд’ тэнз”: няръяна”, тасехэй”, сюнраха”, сэр”. Падяраха ӈувця” тэри нямдъя. Неро’ вэба”, пюӈг’ вэба” техэ малхандо’ вадёвы”. Ханзо’ яляха”на ты” ёльце савовна хадырцеты”. Хой’ тер” тенева”, та’ ты илебей ӈамдэ”лим’ ӈаворпата вэва, нядахана тахарамба тара. Ӈадъбята, ма”алкода” тыдо’ хадырмандо’ сер” тидхалембидо’. Илебей ӈувцям’ ӈамда”, нядан’ ханда”, няда’ пуд ӈани’ илебей ӈамдэдако ӈаворта”. Тарем’ иринана”, нисянана” похо’ илевы”. Теда’ хой’ тер” ӈарка ненэцяи” табекохо’ инзеле”.
- Танда ядембарка. Тэхэ”на тояна. Ненэцяӈгав’ пирдалембидо’. Неняӈг” таня”, ниберё” сятора”. Тандая’ пилё” ӈадимяць. Ты” падде”. Ты” тяхана мэсетым’, харни’ яляханани’ ма”алкосетым’. Нара савась. Суюна” таня”. Теда’ мань хардан’ тодамсь. Ӈарка хардаха’ тохолкованзь хандадм’, - Игорь Окотэтто ма.
Пилё” ирыхана ты пэртя” суюкоцидо’ маниесеты”. Тарця вада танянарха – сую” мора” мер” лэӈэ хэбто’, сельбя’ няна сарё ӈока ӈэӈгу. Тамна ӈани ӈоб” маниевы сер” таня, ӈарка ненэцяи” ваде”мы ӈэдакы – нув’ сармик” хани” мер” пидяхатто’ тибтё”, ӈэрё паромба ханда, сырэй яля’ мер” тута”, мер” сыремда. Ӈамгэ хурка ӈэбтаӈод’, ӈари’ тедамбой’ ты пэрти” манзъядо’ ӈока. Пилё” ирыхана ханзо яляха”на ты” савовна хадырпато’ тара, ма”алкода” тикым’ мание”. Пилё” иры’ няби пеляхана, нум’ ханзоӈэ хэсь, ӈобт’ ӈэсовы” мяд” тэраӈгода”. Тикар ӈобтарем’ ёльце тоянана манзая. Тыто’ ӈэ танзёӈэ ниваӈгад серта”, ты” ӈэ ниваӈгад марда”, ненэця” тюр” малхана тыдо’ тэрабаӈгудо’. Тад пуна мяд’ харто’ мюслава яхато’ ёндалтыд”. Ханзо ялэ тараламба, ненэця” тыдо’ нылабтамби”. Ӈэрёй яля” тедари’ пунси”, хурка” ӈэӈгодакы”. Тым’ вынхаламбада” – тудако”. Ты” тудако неракуць, мараӈгы’ пумна хадырмадавэй яда пир”ӈадо’, тэрихив вынхалаӈгу”, ныхымдо’ садта”. Тиканда ты пэртя” тыдо’ етри’ савовна маниейдо’. Мядм’ минрена” не” ӈобтарем’ хусувэй яля’ манзъядо’ ӈока. Ма”алкода ӈавла тарава, тырабта тарава. Пям’ хосая, идм’ тэвра – тикахав хусувэй яля’ манзъя. Мяд’ манзъи паромба малехэва, не сэдора, мэета. Та’ сер” несэй паны, мальци, пиби хамедасеты. Сыра’ няна едэй ембдяр’ таравнда.
Ти’ тарем’ пилё” иры миӈа. Я’ ханярина илена” хусувэнд харта саць тарана манзъяда. Хардахана ӈобтарем’ хуркари тарана манзъи сертаби”. Сеяха’ хардахана несэй сехэры сертаби”. Харад мимбда”, тохолкова харадм’ сулорпи”. Тад тикы’ хавна етя манзрана” тахаравы нё'си мэйрамби”, тахаравы ӈамгэри сертаби”. Тецьда ялэ ӈэсонд сертавнда ӈока.
Антонина Серасхова