Пишет мне армейский друг, спрашивая:мол, за что вы, русские, так нас.... Пишет сегодня (04.03.22 г.), по-русски, из Украины. Я отвечаю, согласно принципу уважения, на украинском языке. Мне важно, дорогие друзья, ваше мнение. Вот мой ответ. Влад, братик, час-доктор. Пройдуть роки, а там, якщо будемо живі, поплачемо, а нам буде про кого. Ти тільки будь живий. Ти тільки не забруднися, адже зараз це легко вляпатися в погану історію. А Україна (Я вірю) не помре і люди її - найдобріші люди,найкрасивіші. Так і будемо дружити. Я москаль, а ти хахол-так і будемо один над одним жартувати. Жартувати, Влад. А зараз - не до жартів. Хтось сильно міри не знав. А ми з тобою знали цю міру. І будемо знати. Я своїх дітей буду вчити любити український народ за доброту, за щедрість, за талант. У мене багато буде друзів від усюди. І ти залишайся другом. Хай живе Росія, коли живе Україна. А, якщо хто і захворіє, - разом будемо хворіти. Сьогодні у вас нацистів виб'ем, хто кров безневинну лив, а, якщо у нас в Росії заведуться, так нехай Україна допоможе впоратися з цією бідою. Будемо Здорові я з Росією, а ти - з рідною Україною. Обіймати. .
3 года назад