Moon Litera

Ти будуєш своє життя із маленьких кусочків. Ти намагаєшся зібрати гарну картинку і вже в уяві будуєш, якою вона буде. Але приходить велика хвиля, яка перемішує всі кусочки, руйнує всі плани і часто тобі доводиться починати будувати все з початку. Бо сувора правда в тому, що наше життя не залежить тільки від наших рішень. Питання тільки в тому, чи скорить тебе стихія, чи наперекір всьому ти випливеш та покориш цю хвилю. Катерина йшла по великому міському проспекту та витирала сльози рукавом, розтираючи туш по обличчю...

Олена сиділа за своїм ноутбуком в невеликому кафе. Їй тільки принесли чашку кави і вона побачила, що на електронну пошту прийшов лист. Олена із радісним передчуттям зробила ковток та відкрила лист. Чергова компанія прислала їй відмову: «Шанована Олено! У вас дуже перспективний проект по будівництву наноміста на Місяці, але на жаль ми змушені відмовити вам, так як не впевнені, що він буде комерційно вигідним.» Олена розчаровано поставила чашку на стіл. На її очах з’явились краплинки сліз. Вона спробувала їх стримати, але емоції були сильнішими, тому вона їх просто змахнула...

Надія це зло чи добро? Надія додає нам сил боротись за майбутнє чи змушує марно витрачати сили? Звичайно, для кожної конкретної ситуації буде окрема відповідь, але якщо казати в загальному, то надії, як і всього, повинно бути в міру. З однієї сторони надія дає нам такий собі щит протистояти всім метеоритним дощам, а з іншої змушує боротись навіть тоді, коли вже давно потрібно вибрати інший шлях. Марина саме зараз думала, що ж зараз робить надія із ними? Вона, із чашкою гарячого напою в руках, дивилась...

Я сильно нервував, тому стискав руку дружини та намагався робити це не надто сильно. А от вона ні трохи не нервувала, так ніби це рядовий політ. Аліна спокійно собі роздивлялась хмари за вікном. Взагалі, їй в житті завжди вистачало сміливості і це я зрозумів ще в момент нашого знайомства. Тоді я був вже не зовсім художником-початківцем. В той день я вирушив на одну високу скалу, подивитись на захід сонця і хвилювання моря та знайти натхнення. Ще з дитинства, коли я впав з другого поверху в замет, я боявся висоти, тому ніколи не підходив близько до обриву...

Як тільки Вікторія побачила цю ракетну систему SpaceX BFR у неї перехопило дух. Вона стояла і просто дивилась на неї, стискаючи в руці ручку валізи. На платформі на посадку очікували декілька підлітків, які сперечались про потужність двигуна; бізнесмени в ділових костюмах; туристи: одні повертались додому, а інші тільки кудись вирушали; відомий блогер, якого оточили фанати, та інші люди. Зрештою оголосили посадку, тому Вікторія підійшла до сканерів. Перший по сітківці її ока визначив її особу та наявність квитка на цей рейс...