Почну здалека. Якось бабуся передала нам із мамою печінку. Що робити з нею - незрозуміло; усе дитинство я її взагалі не їла. А тут кілограм кривавої маси, яку якось потрібно трансформувати у щось поживне та смачне. Спершу була класика: цибуля, морква, печінка, усе підсмажене та протушковане. Навіть смачно, але щось смикнуло мене перемолоти усе на паштет. Вийшло не дуже, з грудочками та без характерного вершкового присмаку. Та через два-три тижні печінкової дієти - вуа-ля, паштет краще, ніж з ринку! Тож, коли після Великодньої випічки в запасі залишилося три чверті пакування живих дріжджів, першою думкою стало: печінковий пиріг. А чом би й ні? З печінкою ми на той час вже потоваришували. Знов ж таки, досить амбіційний задум як для людини, яка до того мала справу тільки з пасками та піццею. (Та й то не дуже вдало). Але вдача полюбляє сміливих! І я взялась до справи. Забігаючи наперед - спроба вийшла більш ніж вдалою! Тож пропоную до вашої уваги рецепт пост-Великоднього пирогу із печінков