Зневірений у власному житті,
Не маючи ні ворогів, ні друзів,
Він просто йшов, бо треба далі йти.
Він намагався влитися у зливу
Водою стати, виснажений вщент.
Він йшов похмурий, змоклий, нещасливий
Під сірих крапель акомпанемент.
Він чув, що має дощ колись скінчитись,
Про тепле і яскраве сонце знав.
Він так хотів всміхнутись і зігрітись.
Він йшов вперед, він вірив і чекав...