39 подписчиков
Слов'яни, славний ти народе!
Наслідуєш ти скіфів та сарматів.
Вони прийшли з земель арійців,
Заполонивши Азії простори.
Від материка на сході краю
І до Атлантики самої
Твій крок тут був непереможний,
Героя Світла ти являв.
Не тільки зброєю твоєю
Були і щит, булатний меч,
Але і Слово ратнеє "Ура!",
Що пронизало Небеса.
Священним було Слово для слов'ян,
Його могутністю в народі володіли.
Керовані Небесною Рукою,
Слов'яни втілювали Царство Бога.
І кроку святому цьому
Не було б края і кінця,
Якби серед цього народу
Не поселилась ворожба.
Бо ворог породив відмежування,
Щоб брат на брата тут повстав,
І спадкоємці Бога Джерела
Забули, що являють тут Творця.
І ворог досягнув мети своєї.
І слов'янин забув свій Славний Рід.
Свої ряди причислив гурту темних.
Святої знехтував Мети в житті.
З тих пір вбиває рус другого руса,
Тим зраджує і предків, і Єдиного Отця.
Вичерпує він в собі Світло -
В оцій Обителі Творця земній.
Повстань же розумом і серцем
Із місць старих Народ Святий,
Знайди в собі порозуміння
І Слово Бога знову віднови.
Всім нам призначено у Боже,
В Єдине Царство повернутись -
Країни разом, всі народи,
І душі рідні всі, немов Одну Душу.
О, брат! Тобі не відмінити
Із цього світу - із Небес підніжжя
Ні брата, ні сестри своєї.
Вони Божественного діти всі.
Ми всі, один пробачивши одного,
Всі знайдемо між нами лиш любов,
Бо нам призначено одним Народом
Прийти до нашого Отця та Бога.
1 минута
18 января