39 подписчиков
А козакові поле не поле, море не море, щоб знайти долю. Козацька доля в бога на колінах. Туди і рветься наша душа.
– Пантелеймон Куліш. Чорна рада
О, характерник, що за вдача?
В бою поразок він не звав.
Від куль і шаблі увертався,
Грозою був він ворогам.
Але ця невразливість і завзяття
Були зовсім не заклинанням.
Себе у Бога на Руках він знав.
Йому свою він душу віддавав.
Себе лиш бачив в Господа у Серці,
I рвавсь до Його всій душею.
І все на цій Землі лишивши,
Жадав до Бога лиш піти.
Около минуты
1 февраля