Телебачення DW і радіо DW через супутник
Програми Horfu через аналогові супутники мовлення
Радіопрограми транслюються на так званих звукових піднесучих телевізійного каналу (транспондер). При передачі телевізійних програм через супутник можна передавати не тільки власне відеосигнал із відповідним звуковим каналом (телевізійний супровід), але й радіопрограми, так би мовити «контрейлерно» (наприклад, за допомогою методу Вегенера Панда). Окрім відеосигналу та пов’язаної з ним звукової несучої, інші так звані звукові піднесучі також передаються з інтервалами 180 кГц. Deutsche Welle також використовує цей метод для передачі своїх програм німецькою та іноземними мовами. Технічні дані для налаштування радіопрограм на звукових піднесучих можна знайти в публікаціях Deutsche Welle.
Для прийому відповідної програми супутниковий приймач зазвичай можна безперервно налаштовувати в діапазоні несучої звукової частоти приблизно від 5 до 10 МГц. Крім того, вирівнювання звуку (деемфазування) має бути перемиканим або програмованим (50us, 75us та J17). Для ідеального прийому радіопрограм також необхідний декодер Wegener Panda (стандартний для багатьох пристроїв)
Радіопрограми можна відтворювати через аудіоблок телевізора. Якщо аудіовихід супутникового ресивера підключено до зовнішнього підсилювача або системи hi-fi, відтворення може відбуватися таким чином. Оскільки робота супутникового приймача сильно відрізняється в залежності від моделі та зручності використання, тут можна навести лише загальний опис налаштування.
Налаштування радіопрограми на супутниковому приймачі
a. Вибір місця безкоштовної програми
b. Дубляж або налаштування відповідної телепрограми з усіма
Налаштування параметрів програмного слота, який потрібно перепризначити; далі слідує
налаштування звукової піднесучої (піднесучих).
C. Натисніть кнопку Audio або виберіть меню Audio на екрані за допомогою пульта дистанційного керування. Хід налаштувань аудіо зазвичай відображається в меню на дисплеї супутникового приймача або на екрані телевізора (програмування OSD).
тобто Носій звуку тепер можна встановити за допомогою клавіш «Вгору/Вниз», цифрової клавіатури або клавіш «+» і «-». У стереопристроях два звукових канали (правий і левий) встановлюються відповідно. Як правило, встановлюється нижня з двох (сусідніх) піднесучих звуку. Потім другий автоматично встановлюється на відстані 180 кГц.
Важливим і часто забутим моментом під час налаштування аудіоканалу є вибір правильної смуги пропускання аудіо:
- Радіопрограми в звукових піднесучих у «вузькій» позиції (130 кГц)
- Супровід телевізора в положенні «широкий» (280 кГц).
D. Збереження всіх параметрів налаштування
У разі виклику нової позиції програми з’являється зображення відповідної телевізійної програми, і щойно налаштовану радіопрограму можна отримати як звук. У пристроях нового покоління під час прийому радіопрограм на звукових піднесучих (режим радіо) екран може бути затемнений, або вибрана радіопрограма відображається кольором фону на екрані. Якщо аудіовихід супутникового приймача підключено до системи hi-fi, телевізор, звичайно, можна вимкнути.
Рекомендується працювати в точності відповідно до інструкції з експлуатації супутникового ресивера та розуміти окремі етапи експлуатації пристрою, щоб ознайомитися з різними функціями та параметрами налаштування. Таким чином можна виключити помилки налаштування, і пристрій зможе працювати ідеально, використовуючи всі технічні налаштування (а також інші функції), необхідні для гарної якості зображення та звуку. Завдяки нещодавно доданим програмам ви позбавляєте себе потреби сторонньої допомоги, а якщо якість зображення та звуку змінюється, ви можете знову оптимізувати прийом або надати фахівцеві точний опис проблеми, якщо є проблеми з пристроєм.
Варіанти підключення аналогових супутникових ресиверів:AudioDecoderAntennen-AnschlußUHF-/VHF-Antenne
Мультиперемикач / Multiswitch
Необхідною умовою системи супутникового прийому з декількома абонентами є одночасне забезпечення обох рівнів поляризації для окремих супутникових приймачів, щоб кожен абонент міг вільно вибрати свою індивідуальну бажану програму. Для цього використовується приймальна система з окремими виходами для обох рівнів поляризації.
Тініровка системи для двох дворівневих конвертерів, мультисвітчів і чотирьох учасників.
Виходи підключаються до мультиперемикача за допомогою коаксіальних кабелів, до яких окремі приймачі підключаються у вигляді зірки. Кожен окремий приймач може керуватися керуючою напругою мультиперемикача для відповідної програми
Тініровка системи для двох дворівневих конвертерів, мультисвітчів і чотирьох учасників.
Виходи підключаються до мультиперемикача за допомогою коаксіальних кабелів, до яких окремі приймачі підключаються у вигляді зірки. Кожен одержувач
сигналізує необхідний тип поляризації, який потім перемикається індивідуально.
Deutsche Welle представлена в усьому світі завдяки радіо та телебаченню через супутник
Deutsche Welle є міжнародним мовником Німеччини і має юридичні повноваження передавати повну картину Німеччини за кордоном. Deutsche Welle почала мовлення в 1953 році і відтоді транслює свої радіопрограми на коротких хвилях на всі п'ять континентів.
З 1990 року Deutsche Welle для Європи транслює частину своїх радіопрограм через супутники EUTELSAT II-F1 (сьогодні: HOTBIRD 5) і ASTRA 1A, окрім короткохвильового покриття.
1 квітня 1992 року «Німецька хвиля» почала транслювати щоденну телепрограму через супутник EUTELSAT II-F1, який можна приймати по всій Європі від Канарських островів до Москви та від Ізраїлю до Скандинавії.
З 1 листопада 1992 року Deutsche Welle транслює свої телевізійні та радіопрограми через супутник NSS-K (INTELSAT-K), охоплюючи східну половину Північної Америки та мегаполіси Центральної та Південної Америки. Завдяки регіональному супутнику GE-1, наступному супутнику SATCOM C-4, ми постачаємо продукцію для Північної та Центральної Америки з вересня 1997 року.
У жовтні 1995 року «Німецька хвиля» почала транслювати свою телевізійну програму та деякі радіопрограми в Африці через супутник INTELSAT 707. Передача стискається в цифровому форматі відповідно до міжнародного стандарту MPEG-2 та європейського стандарту передачі Digital Video Broadcast (DVB).
Deutsche Welle використовує супутник ASIASAT 2 із середини квітня 1996 року, за допомогою якого транслює свої теле- та радіопрограми німецькою (стерео), англійською та різними азіатськими мовами. Слід простягається від Туреччини до Японії та від СНД до Австралії та частини Нової Зеландії. Трансляція стиснута в цифровому форматі за стандартом MPEG-2 і DVB.
З 30 березня 1997 року телевізійний звук транслюється в стерео через HOTBIRD 5, GE-1 і NSS-K (INTELSAT-K).
У серпні 1998 року «Німецька хвиля» розпочала трансляцію своїх теле- та радіопрограм на американський континент у цифровому стандарті MPEG-2/DVB через супутник PAS-5.
У жовтні 1998 року Deutsche Welle перейшла з супутника EUTELSAT II-F1 на HOTBIRD 5. З вересня 1999 року програми також транслюються в цифровому вигляді через HOTBIRD 5.
Телевізійна програма транслюється через NSS-K і GE-1 в телевізійному стандарті NTSC-M і через HOTBIRD 5 в стандарті PAL; Трансляція цифрова через HOTBIRD 5, ASIASAT 2, INTELSAT 707 і PAS-5. Мови програми: німецька, англійська та іспанська на супутниках NSS-K, GE-1, HOTBIRD 5 та ПАС-5. На супутниках ASIASAT 2 і INTELSAT 707 мови програми - німецька та англійська.
Телевізійний стандарт, який використовується в кожній країні, можна знайти в додатку далі.
На аудіоканалах HOTBIRD 5, ASTRA 1A, ASTRA 1B (ADR), NSS-K, GE-1, а також ASIASAT 2, INTELSAT 707 і PAS-5 радіопрограми транслюються паралельно з телевізійною програмою (тільки радіо). через ASTRA 1A і 1B), а також послугу транскрипції німецькою (стерео) та іноземними мовами (моно). Ви знайдете карти зони розташування супутників Deutsche Welle, які передають програму в аналоговій формі, і їхні технічні дані, чтайте далі.
Основні компоненти аналогової супутникової системи прийому
Основними компонентами системи супутникового прийому є зовнішній блок, що складається з параболічної антени з приймальною електронікою, і внутрішній блок, що складається з кабельного з’єднання, супутникового приймача та телевізора.
Параболічна антена групує сигнали у своїй точці фокусу, де розташований рупор, також відомий як колектор. Рупор направляє сигнали на поляризатор, за допомогою якого бажаний напрямок поляризації можна встановити вертикально, горизонтально або по колу вліво чи вправо. Супутники на орбіті зазвичай посилають свої сигнали з двома рівнями поляризації, щоб доступні частоти можна було використати якомога економніше. Лінійна ортогональна поляризація використовується найчастіше.
На виході поляризатора знаходиться приймальний перетворювач, скорочено LNB/LNC, з підсилювачем із надзвичайно низьким рівнем шуму та перетворювачем частоти, який перетворює записані сигнали в нижчий частотний діапазон, першу супутникову проміжну частоту, щоб вони могли через коаксіальний кабель на супутниковий приймач можна передати. Супутниковий ресивер є сполучною ланкою між супутниковою антеною і телевізором. Його можна використовувати для прийому як телепрограм, так і радіопрограм. Під час трансляції телевізійної програми вільні пропускні спроможності використовуються для радіомовлення на так званих звукових піднесучих. Програми можна відтворювати на телевізорі, радіо чи системі hi-fi.
Поляризатор Feedhorn
телевізор
конвертер прийому ILNC/LNB)
принцип перший
супутникова система прийому
Різні конструкції антен
Кругла антена є класичною формою параболічної антени. Приймальна система, яка зазвичай складається з трубки, поляризатора та LNB/LNC*, розташована по центру, тобто посередині тарілки. Сигнали, що надходять із супутника, групуються параболічною формою в точці фокусу, де фактично розташована приймальна частина. Недоліком параболічної антени є те, що приймальна система розташована точно на шляху променя супутникових сигналів (див. малюнок внизу зліва).
Тому офсетні антени використовуються для менших діаметрів дзеркал. Сигнали також згруповані тут, але таким чином, що приймальну систему можна встановити поза траєкторією променя. Вхідні сигнали не відбиваються та не групуються до геометричного центру антени, натомість вони відбиваються та групуються, зсуваючись на кут зміщення поза траєкторією падаючого променя. У результаті немає затінення сигналів, що надходять із супутника, і офсетне дзеркало може бути вирівняно більш круто. Перевага офсетної антени полягає у вищій ефективності з меншим діаметром антени (див. малюнок внизу праворуч).
Інший варіант - плоска антена відносно невеликих розмірів для прийому потужних супутників. Велика кількість колекторів, розподілених по поверхні антени, передає супутниковий сигнал на вбудований в антену перетворювач приймача.
Параболічна антена з центральним живленням рекомендована для приймальних систем з великими антенами, оскільки механічна стабільність вище. Ці антени зазвичай оснащені системою відстеження, також відомою як полярне кріплення, для прийому супутників з різних орбітальних позицій.
* (LNC = Low Noise Converter / LNB = Low Noise Block Converter)
параболічна антена або
Антена з основним фокусом
(LNC в центрі)
офсетна антена або
Офсетна параболічна антена
(LNC внизу дзеркала)
Азимут і висота
Щоб налаштувати супутникову приймальну антену на потрібний супутник, необхідно знати такі дані:
-Координати місця прийому
- Положення супутника.
Щоб спостерігач на Землі виглядав нерухомим, супутник повинен перебувати на геостаціонарній орбіті, тобто обертатися синхронно з фіксованою точкою на поверхні Землі. Це можливо лише на висоті приблизно 36 000 км по вертикалі над екватором. Отже, кожен супутник має свою фіксовану орбітальну позицію, яка вказана в градусах, наприклад:
HOTBIRD 5 13,0 ° Ost
ASTRA 1A, ASTRA 1B 19,2 ° Ost
NSS-K 21,5° West
GE-1 103,0° West
ASIASAT 2 100,5 ° Ost
INTELSAT 707 1,0° West
PAS-5 58,0 ° West
Якщо відома вищевказана інформація, необхідно розрахувати два кути, які встановлені на самій супутниковій антені. З одного боку, є бічний кут або азимут, який вказує напрямок, з якого можна приймати супутник. З іншого боку, кут підйому, також званий піднесенням, який вказує на піднесення супутника над горизонтом.
Азимут вимірюється за годинниковою стрілкою з півночі, де північ становить 0°, схід — 90°, південь — 180°, а захід — 270°. Вам знадобляться циркуль і транспортир.
Кут місця встановлюється шляхом направлення антени вгору від горизонтальної площини максимум до 90°. Інструменти, які вам знадобляться тут, це рівень і транспортир.
Через вузькі діаграми антен (малий кут розкриття) приймальна антена повинна бути точно орієнтована по азимуту і куту місця.
Оскільки азимут і висота відрізняються в кожному місці прийому, ці кути потрібно обчислювати на основі географічних координат і положення супутника.
Ще одна важлива примітка:
Для кута підйому для офсетних антен приблизно 25° необхідно відняти від розрахункового значення через особливий метод конструкції (див. інструкцію зі складання антени). Тому офсетне дзеркало повертається вгору в меншій мірі, ніж дзеркало з центральним живленням.
Відображення кута азимута/підйому
Джерело: infosat
Побудова та експлуатація супутникової приймальної системи
Перед тим, як налагодити систему супутникового прийому, необхідно спочатку уточнити, де буде встановлена параболічна антена. Місце необхідно вибирати так, щоб між тарілкою і супутником була чітка «пряма видимість».
Встановлюючи дзеркало, будь то на стіні будинку, на даху, на перилах балкона чи на землі, слід перевіряти не лише статичні умови; також необхідно враховувати місцеві будівельні норми, і, можливо, знадобиться отримати дозвіл на будівництво. Якщо антену потрібно встановити на рівній поверхні, її необхідно надійно закріпити (наприклад, на бетонній основі). З міркувань безпеки, враховуючи місцеві правила, потрібен відповідний пристрій захисту від блискавки.
У деяких країнах може знадобитися отримати ліцензію на прийом для експлуатації системи супутникового прийому. Відповідну інформацію можна запитати у відповідальному відділі зв'язку.
Супутниковий ресивер для аналогового прийому
Супутниковий ресивер є сполучною ланкою між антеною і телевізором. Конвертер, який є частиною системи прийому супутникової антени, перетворює НВЧ сигнал, що надходить із супутника, у першу проміжну частоту. Тепер цей сигнал надходить на супутниковий приймач через коаксіальний кабель.
В принципі, супутникові приймачі працюють як звичайні приймачі, але з тією різницею, що їм передує другий приймач, телевізор. Також різні компанії пропонують телевізори з вбудованим супутниковим ресивером.
У зв'язку зі збільшенням супутникових програм у сфері телебачення і радіо, змінилися вимоги до супутникових приймачів. Це стосується кількості слотів програмної пам'яті, а також вибору звукових піднесучих. Інша точка зору:
Існують супутникові приймачі з вбудованими позиціонерами або системи, які можна модернізувати позиціонером для тих, хто зацікавлений у покупці відстежуваної або поворотної супутникової антени завдяки постійному зростанню асортименту програм. Таким чином, рішення на користь конкретної системи супутникового прийому залежить від індивідуальних побажань і відповідних технічних вимог.
Рекомендоване обладнання супутникового ресивера
Діапазон вхідних частот 900 - 2150 МГц до 600 місць пам'яті або програми
Прямий вхід або програмування на пристрої та через пульт дистанційного керування для каналу, вхідної частоти (SAT-IF) і звукової частоти тощо.
Відображення всіх параметрів налаштування на дисплеї або на екрані телевізора
Зберігання всіх параметрів налаштувань для кожного програмного слота Перемикається смуга частот ПЧ (36/27/16 МГц)
Звукові канали (звукові піднесучі) в діапазоні приблизно від 5 до 10 МГц можна безперервно налаштовувати та індивідуально зберігати
Перемикання смуги пропускання аудіо (280/130 кГц) або програмований вибірковий еквалайзер звуку (зменшення акценту: 50 мкс, 75 мкс, J 17) Декодер Wegener Panda (для прийому звукових піднесучих)
скачать справочник по настройке спутниковых антен по ссылке