Серия книг автора ©Александров-Снегирь на Ridero. ru
Я на фронте, друзья, в первый раз.
Выполняю Отчизны приказ.
Сразу ранен, кровь струйкой бежит.
— В бой иди! — моя совесть кричит.
Наши ноги дрожали от голода,
Наши зубы стучали от холода,
Но врага мы душили безжалостно,
Нет предела солдатской ярости!
Понимали, что мстим за своих
Матерей и отцов дорогих,
За сестёр и детей изувеченных,
Мстили тварям за бесчеловечие.
Тяжело, не дай Бог никому,
Под свинцовым дождём огневым,
Сжав гранату, на танк одному!
И не думать остаться живым…
Нам впервые доверили Родину.
Свои жизни мы ей посвящали.
Мир смотрел на советского воина,
А враги мощь России познали.
Амбразуры закрыли телами,
Потопили врага своей кровью,
Воевали не боги, мы сами…
И ложились цветы в изголовье.
Я на фронте и был только раз…
Весь ушёл наш десятый «А» класс…
Пусть не дожил никто до конца,
Мы вернулись все в ваши сердца!
1980 год
Десятий клас
(Переклад автора С.Б.Александров-Снігур)
Я на фронті, друзі, в перший раз.
Виконую Вітчизни наказ.
Відразу поранений, кров струмочком біжить.
— В бій іди! — моя совість кричить.
Наші ноги тремтіли від голоду,
Наші зуби стукали від холоду,
Але ворога ми душили безжально,
Немає межі лютi солдатської!
Розуміли, що мстим за своїх
Матерів і батьків дорогих,
За сестер і дітей понівечених,
Мстилися тварям за бесчеловечие.
Важко, не дай Бог нікому,
Під свинцевим дощем вогневим,
Затиснувши гранату, на танк!
І не думати залишитися живим...
Нам вперше довірили Батьківщину.
Свої життя ми їй присвячували.
Світ дивився на радянського воїна,
А вороги міць Росії пізнали.
Амбразури закрили тілами,
Потопили ворога своєю кров'ю,
Воювали не боги, ми самі...
І лягали квіти в головах.
Я на фронті і був тільки раз...
Весь пішов наш десятий «А» клас...
Нехай не дожив ніхто до кінця,
Ми повернулися всі в ваші серця!
1980 р