Геі, словѣнове, іещо живо іе
Слово нашых дѣдов
Докѫды одважно средцо биіе
Нашых славных сынов.
Жиіе, жиіе дух словѣнскы
Жив іе тоі навѣки.
Пѣкло іе напрасно стало
Проти нас сіеды
Подарише іѧзык Бог нам
Наш‐и Бог-Владатель.
Тоі іе с нами, никоі могне пѣсніу
Нашу-та престати.
И нѣхаі над нами буріа
Взнесе до неба увысі
Скала пѧка, дѫб сѧ лома
Земліетрѧс тѧгна у низ
Стоіеме мы твърди, силни
Іако стѣны града
И бѫди проклѧтым тоі, ке
Іе змѣнивец народа.
