Серия юмористических книг автора на Ridero. ru
المجد لله الحمد لله
Это было ... не важно когда...
Главное, что это было...
Мария училась в институте, а жила в общежитии в одной комнате с девушкой Патимат.
Они дружили, вместе ходили на лекции и семинары. Мария помогала Патимат адаптироваться к столичной жизни, поправляла её произношение.
Девушки вместе делали институтские задания, готовили обеды.
Патимат была красивейшей дочерью Рамазанова, очень влиятельного человека из одной виноградарской республики.
Точнее, Рамазанов был директор завода шампанских и коньячных вин.
Для небольшой республики это в то время примерно как индийский раджа.
Он не хотел отправлять свою дочь на учёбу в столицу. Как чувствовал!...
Но обстоятельства так сложились, что девушка всё же поехала. И в столице её закружила первая любовь!...
Представляете, для девушки строгого воспитания, никуда не выходившей из особняка у Каспия, с домашним обучением, открылась золотая клетка!...
И в кого она влюбилась?... Этого я вам не скажу!...
И что между ними было - не наше дело!...
Но любовные танцы быстро закончились...
Да! Этому хулигану-шишкетёру голову и сейчас ещё бы оторвали!...
По суровым законам гор... и Кровной мести!...
Так-то вот!...
А отец Патимат между тем давно подыскал для девушки жениха на родине, сына влиятельного партийного секретаря республики.
И вот отец вызывает Патимат срочно домой для помолвки с женихом, а тут такая ситуация!...
Да к тому же беременна!...
В момент отчаяния Патимат взяла в магазине пузырьки с уксусной эссенцией.
В общежитии разбавила их водой, наглоталась снотворных таблеток и начала пить уксус...
А затем спряталась в шкафу от посторонних глаз...
Мария пришла на кухню и увидела в мусорном ведре упаковки от таблеток и пустые бутылки от эссенции. Оперативно нашла Патимат, отхлестала её по щекам, отматерила как следует... за эту алхимию!...
И сразу начала промывание желудка подруге с раствором соды.
Она влила в неё наверно половину ванны воды.
И заставляла вызывать рвоту.
Скорая Помощь увезла девушку в институт Склифосовского.
Слава Аллаху!... المجد لله
Всё обошлось!... Обошлось без смерти и инвалидности.
Рамазанов, узнав о произошедшем, был в ярости!...
Девушку навсегда вернули домой, безвозвратно.
Но для Марии он сделал летнюю практику у себя в городе и жила она теперь вместе с Патимат в особняке. Их почётно возили по городу, на практику и на море в персональном автомобиле с охраной.
Мария очень часто здесь всему удивлялась. Во дворе бассейн с осетрами!...
Павлины гуляют! Персидские ковры как поляны!... А по периметру гуляют джигиты и поглядывают орлиными взглядами...
Как-то раз Мария с Патимат зашли в доме в кабинет к отцу и случайно открыли какие-то краники... И из них потекли разные виды коньяков и вин!...
В своём доме был проведён винопровод с завода, по которому поступали напитки для гостей и нужд хозяина в неограниченных количествах!...
А на стенах висели кинжалы из дамасской и кубачинской стали, охотничьи трофеи хозяина и множество подарков.
В окрестных пятиэтажках ещё не было горячей воды...
А у Рамазанова вода уже была проведена из ближайшей котельной!...
Прошло много лет. Общение девушек в связи с замужеством прекратилось.
У Марии вскоре родился сын... Как вы догадались - это был я, так ни разу и не побывавший на Каспийском море... Уж я бы там кранчики-то пооткрывал!...
Недавно я был на курсах повышения квалификации вместе с одним доктором из этой республики.
С его слов клан, к которому принадлежит Патимат и её дети и сейчас очень уважаем на Каспии. Вот такой хэппи-энд.
А у меня дома один кран - с холодной водой!...
Все остальные удобства - на улице!...
(Продолжение следует)
2005 год
Все фамилии и имена героев изменены!
Оцтова есенція і винопровод
(Переклад на українську мову автора С. Б. Александров-Снігур)
المجد لله الحمد لله
Це було ... не важливо... Головне, що це було...
Марія навчалася в інституті, а жила в гуртожитку в одній кімнаті з дівчиною Патимат.
Вони дружили, разом ходили на лекції та семінари. Марія допомагала Патимат адаптуватися до столичного життя, поправляла її вимову.
Дівчата разом робили інститутські завдання, готували обіди.
Патимат була красивою дочкою Рамазанова, дуже впливової людини з виноградарської республіки.
Точніше, Рамазанов був директор заводу шампанських і коньячних вин.
Для невеликої республіки це в той час приблизно як індійський раджа.
Він не хотів відправляти свою дочку на навчання в столицю. Як відчував!...
Але обставини так склалися, що дівчина все ж поїхала. І в столиці її закружляло перша любов!...
Уявляєте, для дівчини суворого виховання, нікуди не виходила з особняка у Каспію, з домашнім навчанням, відкрилася золота клітка!...
І в кого вона закохалася?... Цього я вам не скажу!...
І що між ними було - не наша справа!... Танці закінчилися...
Але цьому хуліганові-шишкетеру голову і зараз ще відірвуть!...
За суворими законами гір... Кровна помста!...
Так ось!... Батько давно підшукав для нареченого дівчини на батьківщині, сина впливового партійного секретаря республіки.
Батько Рамазанов викликає Патимат терміново додому для заручин з нареченим, а тут така ситуація!...
Та до того ж вагітна!... У момент відчаю Патимат взяла в магазині бульбашки з оцтовою есенцією. В гуртожитку розбавила водою, наковталася снодійних таблеток і почала пити оцет... А потім сховалася в шафі від сторонніх очей...
Марія прийшла на кухню і побачила в сміттєвому відрі упаковки від таблеток і порожні пляшки від есенції. Оперативно знайшла Патимат, відшмагала її по щоках, отматерила як слід... за цю алхімію!...
І відразу почала промивання шлунка подрузі з розчином соди.
Вона влила в неї напевно половину ванни води. І змушувала викликати блювоту.
Швидка Допомога забрала дівчину в інститут Скліфосовського.
Слава Аллаху!... المجد لله
Все обійшлося!... Обійшлося без смерті і інвалідності.
Рамазанов, дізнавшись про події, був у люті!...
Дівчину назавжди повернули додому, безповоротно.
Але для Марії він зробив літню практику у себе в місті і жила вона тепер разом з Патимат в особняку. Їх почесно возили по місту, на практику і на морі в персональному автомобілі з охороною.
Марія дуже часто тут всьому дивувалася. У дворі басейн з осетрами!...
Гуляють павичі! Перські килими як поляни!... А по периметру гуляють джигіти і поглядають орлиними поглядами...
Як-то раз Марія з Патимат зайшли в будинку в кабінет до батька і випадково відкрили якісь краники... І з них потекли різні види коньяків і вин!...
У своєму будинку був проведений винопровод з заводу, за яким надходили напої для гостей і потреб господаря в необмежених кількостях!...
А на стінах висіли кинджали з дамаської і кубачинской сталі, мисливські трофеї господаря та безліч подарунків.
У навколишніх п'ятиповерхівках ще не було гарячої води. А у Рамазанова вода вже була проведена з найближчої котельні!...
Минуло багато років. Спілкування дівчат у зв'язку із заміжжям припинилося.
У Марії незабаром народився син, тобто, я так жодного разу і не побував на Каспійському морі... я б там кранчики-то повідкривали!...
Нещодавно я був на курсах підвищення кваліфікації разом з одним лікарем з цієї республіки.
З його слів клан, до якого належить Патимат і її діти і зараз дуже поважаємо на Каспії. Ось такий хепі-енд.
А у мене вдома один кран з холодною водою!...
Всі інші зручності - на вулиці!...
(Продовження слідує)
2005 рік
Всі прізвища та імена героїв змінено!