#пишу_українською #п_ятниця_жіночий_день
Для мене "заміж", то вишенька на торті.
Чи можемо їсти торти без вишеньки? На колір і смак - усі фломіки різні, фактично можемо. Але, десь, всередині розумієш, що вартуєш вишеньки. Дивно нею прикрашати лаваш, смачну скоринку хліба, пиріг з рибою, торт не за улюбленим рецептом. Не прикрасиш вишенькою гарну, але пусту одноразову таріль.
- Заміж, то коли йдеш хвилин п'ять, стомилася, дивишся - на дорозі підкова на щастя. Перевертаєш її - а там вершник на коні. Твій вершник. Вчасно. На щастя. І усе у ньому, як треба: і він, і кінь, і як скаче!
- Заміж, то коли з торта вилітає не простітутка, а голуби.
- То, коли замість виносу мозку, ревнощів та контролю, тобі купують гарне платьЇшко чи фікус у еко-горщику:
- Любий!
- Щаааас.
- Коханиииий!
- Щаааас!
Шлюб - то особлива прикраса до чогось справжнього, цілісного, більш цінного, ніж "спи собі сама". А, хоча ні, тут протупила, спати самій, кішечкою чи зірочкою - найкрутіша річ у світі.
А папери...
То більше для Бога. То ..."шліфонуть" намєрєніє, бо без паперів не вінчають.
Шлюб, то коли той торт з вишенькою не для гостей, а для двох, щасливих)))
Додайте, що то для вас, шлюб Тіко гарненько, аби мі туди не перехотілося.