Thekla

Лавров Олег Николаевич

- The entire Soviet people, rallying around the Communist Party and Comrade Stalin, are fighting back against the Nazi invaders. And you guys, with your exemplary behavior, excellent studies, help to parents and work at the state farm, contribute to the approach of our victory ...
 Fyokla Aristarkhovna! Can you get out? - in a plaintive voice, with a cunningly suffering grimace on his face, a swirling boy of about ten asked.
- Be patient, Kuzma. Lesson will be over in three minutes, then you'll be out.
Ivan looked around and did not understand how and when he ended up here ...
-Let's start from the beginning ... - Ivan thought and again slowly began to examine
- I'm in the classroom. It's clear. It is not clear why there are portraits of Stalin and Lenin on the wall and May 1942 on the calendar...
- A-a-a-a! I completely forgot. Today is my birthday! - he almost shouted out loud - And the colleagues decided to play a prank: they hired actors, gathered children
- And you need to come up with such a name - Fyokla, and even Aristarkhovna ...
His thoughts were interrupted by the sharp trill of the school bell.
- Guys! I say goodbye to you until the first of September, see you in the new school year!
The schoolchildren stood up in unison and almost sang joyfully
- Goodbye, Fyokla Aristarkhovna!
The teacher left the classroom, and the schoolchildren followed her in a crowd to the exit. Ivan thought about it ...
- Vanka, sleep well. Go to the pond! - the boy shouted cheerfully, whom the teacher called Kuzma
“Yeah, let’s go,” Ivan answered unexpectedly in a sonorous boyish voice…
****************************************************
Фекла.
- Весь радянський народ, згуртувавшись навколо Комуністичної партії і товариша Сталіна, дає відсіч німецько-фашистським загарбникам. І ви, хлопці, своєю зразковою поведінкою, відмінним навчанням, допомогою батькам і роботою в радгоспі, робите свій внесок у наближення нашої перемоги...
- Фекла Аристархівна! А можна вийти? - жалібним голосом, з хитро страдницькою гримасою на обличчі запитав вихрастий хлопчисько років десяти.
- Потерпи, Кузьма. Через три хвилини урок закінчиться, ось тоді і вийдеш.
Іван подивився навколо і нічого не зрозумів, як і коли він тут опинився…
- Почнемо спочатку ... - подумав Іван і знову повільно почав огляд
- Я в шкільному класі. Це зрозуміло. Не ясно, чому на стіні висять портрети Сталіна і Леніна і на календарі Травень 1942 року…
- А-а-а-а! Зовсім забув. Сьогодні мій день народження! - ледь не вигукнув вголос - і колеги вирішили розіграти: найняли акторів, зібрали дітей
Івану полегшало

-І вчительку дівчинка грає натурально,переконливо. Простісінько одягнена, не нафарбована, волосся зібране в пучок.

- І треба ж таке ім'я придумати - Фекла, та ще й Аристархівна…
Його роздуми перервала різка трель шкільного дзвінка
- Хлопці! Я з вами прощаюся до першого вересня, побачимось у новому навчальному році!
Школярі дружно встали і радісно майже заспівали
-До побачення, Фекла Аристархівно!
Вчителька вийшла з класу, а за нею юрбою потяглися на вихід школярі. Іван задумався…
-Ванько, Годі спати. Гайда на ставок! - весело прокричав хлопчик, якого вчителька назвала Кузьмою
-Ага, пішли-несподівано для себе дзвінким хлоп'ячим голосом відповів Іван ...