Сів Івасик Телесик в свій золотий човник, узяв срібне весельце і пливе собі по стрімкій річці.
В небі ярко сяє Сонечко, по берегах яскраво цвітуть квіти, а над водою пурхають метелики.
Раптом попереду вода в річці як завирує, як заклекоче, як здибиться. І з води несподівано випірнуло величезне воно – Guano. Роззявило свою величезну смердючу пащу та й каже:
- Івасику Телесику, зараз я тебе з’їм!
- А от і не з’їси, - каже Івасик Телесик, та з усієї сили лупить срібним весельцем Guano поміж очей.
- Та ні ж, таки з’їм, каже Guano трохи прочухавшись і знову отримує греблом по мордяці, після чого ховається в безодні.
Але Guano не полишило свої підступні плани. Через деякий час вода в річці знову як завирує, як заклекоче, як здибиться. І з води вдруге випірнуло величезне воно – Guano.
Та цього разу Івасик Телесик не став чекати погроз від того мерзотного створіння, а приловчився і сам проковтнув те Guano, навіть не поперхнувся.
Отак любі друзі добро завжди перемагає зло!
Казочку зі слів українського народу записав я, Ігорчик Проваторчик.
Якщо вам любі друзі сподобалася моя казочка ставте «Клас». А якщо хочете перед сном іще послухати казочки, підписуйтеся на мій канал на «Дзен-Дзен» (на руській мові «Динь-Динь»)!