Як це зроблено і чому це спрацювало?
На тому тижні я розповідала, як "Гiрніка" придбала репутацію світового шедевра. А ось тут я розжовувала, до яких картинам слово "шедевр" коректно застосовувати. І я підкреслюю — слова "шедевр" і "геніальний твір" - це не синоніми. Купа геніальних картин залишилися невідомими, і в списки шедеврів не входять. Більшість шедеврів, втім, як раз геніальні або хоча б талановиті.
Далі я спробую перелічити по пунктах, якими технічними напад й використаними емоціями оперував Пікассо, і чому його робота вийшла геніальною і заслужила славу шедевра.
Втім, я відразу попереджаю, що моє пояснення допоможе розібратися тільки тим, чия ерудиція відкрита до сприйняття "нового" і хто не відчуває при вигляді картин Пікассо та іншого авангарду гострої алергічної реакції.
Якщо ж ви відразу дивіться на подібні картини, називаючи їх "мазанина" (за друге слово в моєму блозі я баню), то мої пояснення ви вважаєте абсолютно неправдоподібними та натягнутими. Так що краще не витрачайте час на читання.
Приступаємо, прямо поспіль, за списком "опису та аналізу" Вельфлина.
Кожна з використаних речей сама по собі досить передбачувана, і нічого особливого в ній немає. Секрет геніального художника в тому ж, у чому майстерність шеф-кухаря: застосувати всі в правильних дозах і пропорціях, і в правильній послідовності.
На тому тижні я розповідала, як "Гiрніка" придбала репутацію світового шедевра. А ось тут я розжовувала, до яких картинам слово "шедевр" коректно застосовувати. І я підкреслюю - слова "шедевр" і "геніальний твір" - це не синоніми. Купа геніальних картин залишилися невідомими, і в списки шедеврів не входять. Більшість шедеврів, втім, як раз геніальні або хоча б талановиті.
Далі я спробую перелічити по пунктах, якими технічними прийомами і використаними емоціями оперував Пікассо, і чому його робота вийшла геніальною і заслужила славу шедевра.
Втім, я відразу попереджаю, що моє пояснення допоможе розібратися тільки тим, чия ерудиція відкрита до сприйняття "нового" і хто не відчуває при вигляді картин Пікассо і іншого авангарду гострої алергічної реакції.
Якщо ж ви відразу дивіться на подібні картини, називаючи їх "мазня і говно" (за друге слово в моєму блозі я баню), то мої пояснення ви вважаєте абсолютно неправдоподібними і натягнутими. Так що краще не витрачайте час на читання.
Приступаємо, прямо поспіль, за списком "опису та аналізу" Вельфлина.
Кожна з використаних речей сама по собі досить передбачувана, і нічого особливого в ній немає. Секрет геніального художника в тому ж, у чому майстерність шеф-кухаря: застосувати всі в правильних дозах і пропорціях, і в правильній послідовності.
1) РОЗМІР
Ми всі — жертви цифрового століття. Про це не варто забувати. Ми уявляємо собі твори мистецтва по тому, як бачимо їх на картинках в інтернетики. Це означає — ми не відчуваємо їх в реальності, їх справжній смак, колір, фактуру.
Найголовніше, що "ріже" монітор — це розмір. Яйця Фаберже на репродукціях вражають своєю тонкою роботою, і коли бачиш їх в реальності та розумієш, що вони не з куряче яйце, а зі страусовий — як-то розчаровуєшся злегка. Філігранна робота ювелірів відразу видається не настільки філігранної, якою ти її уявляв.
Найважливіша частина магічної сили "Гiрніки" - це її гігантський розмір. Вона подібна до настінної язичницької фрески, коли ти опиняєшся біля її підніжжя, вона навалюється на тебе з усією своєю міццю, як ніби це не мальовниче полотно, а щось більш важливе.
2) ФОРМАТ "Гiрніки" - нетиповий для картин, в тому числі й для новаторських картин авангардистів. Її розміри - 3,5 × 7,76 метра. Виходить така довга витягнута ковбаса.
Якщо картина виконана в такому форматі, то це працює отлічающеся від стандартних картин: ти не охоплюєш роботу відразу оком (як "Мону Лізу", наприклад). Формат панорами втягує тебе всередину, ти починаєш мимоволі гуляти по ній поглядом.
Старі майстри про це знали, і тому вважали за краще вміщати в подібні довгі картини кілька різночасових епізодів, як в коміксах на одній сторінці вміщають.
"Герніка" працює тим же чином: у тебе не виходить відразу її розгледіти цілком і відійти, ти утикаєшся поглядом в один шматок і твій погляд, як прикутий, починає повзти в одну або іншу сторону. Око знесилений через це, він не знає, де зупинитися.