На минулому тижні SpaceX представила новий корабель Starship, на якому сотня колоністів коли-небудь відправиться на Червону планету. Деякі вчені стверджують, що пілотований політ, мрія Ілона Маска, буде вкрай небезпечний не тільки для учасників експедиції, а й для самого Марсу.
Погано продуманий план SpaceX по стрімку колонізацію Марса може привести до сумних наслідків для планети, вважає Саманта Рольф, астробіолог та співробітник обсерваторії в Бейфорбері, Англія. Колоністи, які потраплять на планету, занесуть земні мікроорганізми, які унеможливлять пошук слідів позаземного життя.
Сумніви в реалізації планів Маска викликані занадто напруженим графіком виведення ракет на орбіту. SpaceX збирається побудувати чотири або п'ять версій літального апарату за найближчі півроку. Перша ракета буде відправлена в випробувальний політ протягом місяця або двох, а фінальна модель вийде на орбіту Землі, в ідеалі, через півроку.
Чи можливо на цьому ж кораблі досягти Місяця або Марса — покаже час. У минулому столітті, коли президент Кеннеді оголосив про початок «Місячних перегонів», знадобилося майже десять років, щоб домогтися поставленої мети. Кілька членів екіпажу загинули під час випробувань. Проте, подорожі між планетами стали важливою метою для людства та віхою на шляху до досліджень, розробці родовищ та колонізації Сонячної системи.
Підстави вважати, що Маск досягне успіху, є. Його компанія показує надзвичайно винятковий прогрес, але мова йде не про інженерну сторону питання, а про астробіологічну. Якщо де-небудь у Всесвіті існує життя, має сенс шукати його в Сонячній системі. І найрозумніше почати з Марса або зі супутників Юпітера та Сатурна, де могли виникнути мікроби, хоча б в далекому минулому.
Однак, підкреслює Рольф, існує ризик, що людина, яка потрапила на Марс, занесе з Землі безліч власних мікробів, які стануть загрозою гіпотетичним інопланетним організмам. Крім того, стане неможливо зрозуміти, чи були вони знайдені тут або прибули з Землі.
Місія зі збору зразків з Марса повинна прибути назад на Землю у 2030-х роках. Навіть стерильні роботи, які будуть видобувати ґрунт, несуть певний ризик зараження, хоча діють за суворими протоколами, які мінімізують цю ймовірність. Протоколи ці були розроблені ще в 1967 році та, теоретично, повинні регулювати всю космічну індустрію, урядову або приватну.
Але чи можемо ми бути впевнені, що при настільки стислих строках не будуть зрізані деякі кути та закриті очі на деякі стандарти? Ясно також, що контролювати дотримання протоколів людьми набагато складніше, ніж коли їх запрограмовані виконувати роботи.
Якщо SpaceX серйозно ставиться до біологічного захисту планети, на сайті компанії повинен бути відповідний документ. Але зараз його там немає. Можна припустити, що для Маска технічна сторона питання важливіше, ніж наслідки втручання людини в екосистему Марса.
Сам Маск не особливо стурбований можливістю зараження. Він не прихильник ідеї панспермії, тобто гіпотези про перенесення живих організмів через космічний простір. Нещодавно він заявив: «Я не думаю, що якісь земні бактерії зможуть мігрувати на Марс. І якщо там і є життя, воно десь глибоко під землею».
Є й інші причини сумніватися в моральності непідготовлених польотів на Марс, вважає Рольф. Наприклад, турбота про здоров'я космонавтів, які будуть піддаватися впливу радіації, або викиди вуглекислого газу, супутні старту ракет. Все це змушує задуматися, чи не занадто ми поспішаємо і чи не краще спочатку все ретельно продумати та підготувати, перш ніж робити такий серйозний крок.
Нагадаємо, що плани Маска щодо Червоної планети дуже різноманітні. То він хоче переселитися на Марс та померти там, при цьому мріє зробити планету максимально схожою на Землю, то планує тераформувати планету за допомогою ядерного бомбардування. При цьому, для такого бомбардування потрібно буде посилати майже 3500 ядерних бомб потужністю в 100 мегатонн кожна на протязі семи тижнів. Виходячи з цього, постає логічне питання: а чи не потрібно вже починати захищати Марс від Маска?
Джерело: eco.lviv.life