Купання в громадському басейні, всупереч поширеній думці, може бути вкрай небезпечно для вашого здоров'я.
Практика показує, що переважна більшість людей не замислюється про чистоту води в громадських басейнах, які частенько можна знайти у готелях. Воно й зрозуміло – з вигляду вода може виглядати абсолютно чистою, а вже якщо вона прозора, і в ній не плаває сміття, 90% відпочивальників з упевненістю назвуть її придатною для купання. Однак чи так це насправді? Що, якщо ми скажемо вам, що купання в басейні може бути вкрай небезпечно?
Загроза виходить від невидимого оком ворога – мікробів. Згідно з дослідженням, проведеним фахівцями центру з контролю за захворюваннями (США), вода в кожному восьмому з перевірених ними басейнів виявилася заражена кишковою паличкою. І тут у наших читачів може виникнути цілком закономірне питання – невже вода в басейнах не піддається дезінфекції? Відповідаємо — піддається, проте в силу ряду обставин, що додаються в неї хлор, бром, озон та інші дезінфекційні речовини не рятують положення.
Отже, для початку розберемося, звідки ж в басейні з'являється кишкова паличка. Відповідь досить очевидна: найчастіше ця бактерія пов'язана з продуктами людської життєдіяльності або, по-простому, фекаліями. За словами дослідників, в середньому при входженні у воду кожен плавець вносить в неї не менше 0,14 г фекалій. Пов'язано це з тим, що деякі люди приймають душ перед тим як відправитися в басейн. Крім того, деякі батьки не бачать нічого страшного в тому, щоб поміняти дитині памперс прямо у бортика або і зовсім запустити чадо поплавати, не перевіряючи памперс на предмет чистоти.
Повернемося до дезінфекції. Звичайно, те, наскільки ретельно дезінфікується вода, є питанням відповідальності готельєра, але навіть якщо всі процедури проходять строго за регламентом, у нещасливої кишкової палички є всі шанси вижити. Багато в чому це пов'язано з тим, що багато туристи не бачать нічого поганого в тому, щоб помочитися у воду при купанні. За словами фахівців, робить це в середньому приблизно кожен п'ятий плавець, керуючись фразою «ну а що, ніхто ж не побачить». Вміщені в сечі речовини, в свою чергу, вступають в реакцію з хлором, практично повністю його поглинаючи. Аналогічними властивостями також володіють людський піт і сонцезахисні креми, якими користуються туристи.
Але, почекайте, як бути, якщо я чітко відчуваю запах хлору, стоячи біля басейну? Чи Не означає це, що вода безпечна? Ні, не означає. Все, як раз таки навпаки. Річ у тому, що специфічний запах виходить зовсім не від хлору, а від іншої речовини – хлораміну. А ось воно утворюється безпосередньо при вступі хлору в реакцію з виділеннями людського тіла – потім, сечею, фекаліями, а також з вищезгаданими сонцезахисними лосьйонами. Таким чином, специфічний і знайомий всім і кожному запах біля басейну — це індикатор бруду, а не чистоти.
Як же убезпечити себе від попадання в організм хвороботворних бактерій? Все досить просто. По-перше, частіше мийте руки. Мийте як перед походом в басейн, так і після. Також перед купанням обов'язково прийміть душ, використовуючи при цьому тільки мило (гелі для душу змиваються погано, а тому не підходять). Постарайтеся зробити все можливе для того, щоб не наковтатися води. Прийняття душу після купання також обов'язково. І так, якщо ви або ваша дитина страждають діареєю або іншим кишковим захворюванням, від купання в громадському басейні краще відмовитися.