Я сильно нервував, тому стискав руку дружини та намагався робити це не надто сильно. А от вона ні трохи не нервувала, так ніби це рядовий політ. Аліна спокійно собі роздивлялась хмари за вікном. Взагалі, їй в житті завжди вистачало сміливості і це я зрозумів ще в момент нашого знайомства.
Тоді я був вже не зовсім художником-початківцем. В той день я вирушив на одну високу скалу, подивитись на захід сонця і хвилювання моря та знайти натхнення. Ще з дитинства, коли я впав з другого поверху в замет, я боявся висоти, тому ніколи не підходив близько до обриву. Проте в той день, як тільки я вийшов на невелику площадку перед обривом, то побачив на самому краєчку дівчину, яка от-от стрибне. Я ні на секунду не задумався та кинувся туди. Я хотів схопити її за талію та відтягнути в бік, а натомість разом із нею пригнув із обриву.
Ми летіли кілька секунд, але мені здалось, що вони розтяглись на декілька годин. Спочатку був жах від усвідомлення, прощання із життям, а потім я почув, що дівчина кричить мені, щоб я випрямив руки. Майже в останню секунду я це зробив, і ось мене поглинула прохолодна бездна. В наступну хвилину я лежав на березі, а наді мною ця сама дівчина. Як виявилось, вона десять років займалась плаванням та стрибками з трампліна, поки не покинула його заради вступу до університету. А тепер інколи вона стрибає із цього обриву, щоб згадати старі часи.
Від тоді минуло багато років, і так склалось, що ця смілива впевнена в собі спортивна бізнес леді обрала собі в чоловіки художника. Як вона одного разу сказала, це тому, що я відкинув свої страхи, щоб врятувати людину, навіть якщо вона цього не потребувала.
А тепер її сміливість привела до поїздки на Місяць. Я спочатку запитав чи варто так ризикувати, а Аліна спокійно сказала, що кожного року на Місяць відправляється сотні туристів, і за ці роки усі судна повертались, тому це безпечніше, ніж поїздка на автомобілі. І от по гучномовцю повідомили, що ми покидаємо атмосферу, ми радісно затамували подих в передчутті неймовірного.