Стих (Он же трек)
Історія життя, а що це значить?
Коли душа болить, а серце плаче,
Там юність втрачена, її не повернути,
Пишатись нічим, не можливо і забути,
Як в книзі сторінки, я спогади гортаю,
Амбіції і гордість, наповнили до краю,
Здавалося все зможу, все здолаю,
Думав будую, виявлялось що ламаю,
Порожні мрії, обіцянки легше вати,
Я втратив друзів, не навчився їх прощати,
Навколо натовп був, і раптом я один,
І голос Божий: «Зупинися, син».
Я зупинився, серце билось в грудях,
Я майже впав, розчарувавшись в людях,
І ось простягнута Ісусова рука,
На фоні відчаю, з‘явилася мета.
Із глубини душі звучить істина проста,
Не можна рухатись вперед без Христа,
І закарбуй у підсвідомості мої слова,
Не можна рухатись вперед, без Христа.
Там за спиною кілометри пройдених доріг,
Що так хотів я зберегти, знову не зберіг,
Боротись намагався, падав, збитий з ніг,
Ніяк не міг переступити через той поріг,
Багато бачив злості я довкола,
Пишався що життя моє сувора школа,
А на руках і на ногах були кайдани,
А замість щастя - душевні рани.
Продовжував гортати з болем сторінки,
Навколо якісь люди, та все не ті,
Детально помічав у близьких помилки,
Приховуючи вміло свої гріхи,
А голос все звучав: «Зупинися, син»,
А я все прямував до своїх вершин,
Ходив над прірвою, не бачив свого дна,
Лиш завдяки Ісусу з‘явилася мета.
У мене є мета, розповідати про Христа,
І там де є Христос, душа жива,
А без Христа життя, це не життя,
Блукання у темряві, без кінця.
Ісус є світло, там, в кінці тунелю,
Надія Він моя, і моя скеля,
І щоб там не було на сторінках життя,
У мене є мета, розповідати про Христа.