Існує величезна кількість різних видів сімей. Чиюсь родину можно сміливо назвати ідеальною, а інколи вони бувають проблемними. Багато з них потерпають руйнування. Причин для цього може бути багато, але однією з найпоширеніших є конфлікти. Частіше за усього, трапляються вони при зіткненні протилежно направлених мотивів і поглядів.
Взагалі, здорові сімейні стосунки побудовані на почутті любові як вищий рівень емоційно позитивного ставлення людини до людини, на основі почуття любові, характеризує висока вибірковість, глибока зануреність їх суб’єктів, контакт між ними на всіх рівнях. Найважливішою особливістю сімейних відносин є те, що їх основний зміст складають як міжособистісні стосунки (любов, кровна спорідненість), так і правові й етичні зобов’язання, обумовлені реалізацією функції сім’ї: репродуктивної, виховної, господарсько-економічної, організація дозвілля і відпочинку), комунікативної і регулятивної.Одними з найчастіших причин виникнення сімейних конфліктів є:
1) Обмеження свободи у активності та самовираженні членів родини;
2) Не нормальна поведінка одного чи кількох членів родини(алкоголізм, наркоманія і тд);
3) Протилежні інтереси та прагнення у членів родини;
4) Грубий і жорсткий тип взаємостосунків у родині;
5) Наявність матеріальних проблем, які не вдається вирішити;
6) Зайве втручення інших родичів у життя подружжя;
7) Сексуальна дизгармонія.
Але це, звичайно, не усі існуючі причини сімейних сварок. Наприклад, Пірен М. І. виділяє другі причини конфліктів у сім’ї. Він приводить чинники, які найчастіше призводять до конфліктів: коли ви надто багато чекаєте від партнера (партнерші), роблячи його (її) відповідальними за ваше особисте щастя; неправильно ставитися до сексуальних потреб у подружньому житті; заздрите успіхам партнера (партнерші) у сімейному житті;несерйозно ставитися до його (її) проблем і турбот; зневагою даєте зрозуміти: "ти вже не така велика цінність для мене"; даєте зрозуміти про його (її) зовнішню (внутрішню) непривабливість. Особливістю сімейних конфліктів є і те, що вони можуть мати важкі соціальні наслідки. Нерідко вони закінчуються трагічно. Дуже часто призводять до різних захворювань членів сім’ї. особливо важкі наслідки сімейні конфлікти мають для дітей, призводять до розлучення. Розлучення трапляється найчастіше тому, що члени подружжя не можуть або не хочуть вирішувати проблеми, що накопилися. Дуже часто причиною розриву стає відсутність любові та взагалі почуттів між дружиною та чоловіком.
Класифікуються сімейні конфлікти по таким типам:
1) Подружні конфлікти;
2) Конфлікти між батьками та дітьми;
3) Конфлікти родичів;
4) Ціннісні конфлікти;
5) Позиційні конфлікти;
6) Сексуальні конфлікти;
7) Емоційні конфлікти;
8) Господарсько-економічні конфлікти;
9) Відкриті та приховані конфлікти.
Великою проблемою також виступає криза сімейних стосунків. Розглянемо ж її основні хвилі та характеристики:
Перший кризовий період у розвитку сім’ї спостерігається на першому році подружнього життя. В цей період відбувається адаптація подружжя один до одного. Вірогідність розлучень у цей період складає до 30% від загального числа шлюбів.
Другий кризовий період пов’язаний з появою дитини. Народження дитини для багатьох сімей є серйозним випробовуванням. У подружжя з’являються нові нелегкі обов’язки по догляду дитини, її вихованню. У зв’язку з цим у них істотно обмежуються можливості для професійного зростання, для реалізації своїх інтересів. Можливі зіткнення поглядів подружжя і їх батьків з питань виховання дитини. У цей період втома дружини, пов’язана з доглядом за дитиною, може привести до тимчасової дисгармонії сексуальних відносин.
Третій період кризи сім’ї збігається з середнім подружнім віком (10 – 15 років спільного життя), який характеризується насиченістю один одним, появою дефіциту почуттів.
Четвертий період кризи сім’ї настає після 18 – 24 років подружнього життя. Основна причина сімейної кризи в цей період пов’язана з емоційною залежністю дружини, що посилюється переживанням з приводу можливих зрад чоловіка.
До шляхів профілактикисімейних конфліктів можна віднести: - виконання спільної справи (вони допоможуть зрозуміти, що проблеми потрібно долати разом і по одинці пара нічого не може); - необхідність прояву поваги обох сторін; - беззаперечне надання особистої свободи для певних творчих цілей. Зважаючи на досвід старшого покоління, можна використати такі поради: уміння дослухатись, працювати над покращенням навичок спілкування, не залишати невирішених питань, бути гнучким у стосунках (йти на компроміс). Важливою складовою міцного союзу є бажання і здатність партнерів прощати і бути поблажливими до чужих недоліків.
То як же правильно та ефективно вирішувати конфлікти? По-перше, дуже важливим правилом є вчасно робити «паузи», щоб ємоції трішки вщухли і стало легше спілкуватись далі. Це вкрай складно реалізувати, коли пристрасті вирують щосили, тому бажано домовитися про "брейки" для того, щоб не доводити конфлікт до скандалу: наприклад, можна піти у ванну вмитися, або в кухню - випити води, при цьому лічачи ковтки чи затримуючи подих на кілька секунд, або зробити кілька глибоких вдихів із довгими видихами, - це допоможе активізувати зону мозку, відповідальну за самоконтроль та логічну поведінку. Один із головних принципів, якими важливо керуватися в конфлікті, - це розуміння того, що до його виникнення причетні обидва партнери. Немає таких ситуацій, у яких однозначно можна було б визначити, "хто правий, а хто винен". У кожному разі, слід пам'ятати, що перемогти в конфлікті - це не покласти на лопатки свого партнера, а зберегти стосунки. Тут доречно поставити собі просте запитання: "Я хочу бути правим - чи щасливим?"
Ще одним важливим правилом у вирішенні конфліктів є примирення, адже дуже часто конфлікт просто-напросто сходить нанівець, коли емоції вщухають, і члени подружжя просто забувають про нього, але конфлікт все ж таки залишається не вирішеним, і в наступний раз може розгорітися з більшою силою.
Тож при вирішенні сімейних конфліктів старайтеся не давати волю своїм емоціям!
Поговоримо ще трохи про розлучення. До нього дуже часто призводять ті самі сімейні конфлікти! Проте, не рідкісною причиною розлучень є зрада. Зрада відбувається за цілком об'єктивних причин: через психологічну несумісність і фізичне незадоволення партнерів. Для чоловіків великим ударом виявляється фізична невірність партнерки, для жінок же важче прийняти факт емоційної зради.
Ще однією поширеною причиною є залежність партнера чи партнерів. Наприклад, алкоголізм, наркоманія, ігроманія тощо. Залежність партнера може сильно погіршити якість життя, втягнути в боргову яму, не кажучи вже про те, що вона створює у родині вкрай нездорову атмосферу. Погрози та вмовляння на адресу залежної людини здебільшого марні, тому нерідко відносини з такими людьми розпадаються.
Відсутність житла, малооплачувана робота, відсутність перспектив, кредитні заборгованості, інфантильність подружжя — все це завдає сильного удару по шлюбних узах, штовхаючи людей на конфлікти, сварки, докори та звинувачення. Поширеними бувають і проблеми з дітьми, чи їх відсутність.
Отже, ми можемо зробити висновок, що треба прислухатися до інших і завжди вирішувати правильно усі конфлікти у родині.