Шість років тому, 10 серпня, розпочалася одна з найчорніших сторінок в історії незалежної України – запеклі бої за Іловайськ або, як їх згодом охрестили, Іловайський котел.
Чому українські військові пішли на
Іловайськ?
- Іловайськ розташований за 40 кілометрів від Донецька і за 12 кілометрів від траси Н-21 – це головна артерія, яка сполучає Луганськ з Донецьком. Також місто було важливим залізничним вузлом. Взявши під вогневий контроль вищезгадану трасу Н-21 і вийшовши на північні околиці Макіївки, українські воїни взяли б у кільце проросійських бойовиків у Донецьку. Це б дозволило відрізати терористів від постачання – у них би закінчились набої, снаряди та пальне. Тож, на перший погляд, Іловайськ був ключем до перемоги української армії на Донбасі і неминучої поразки ворога.
- Та вже чотири роки по тому начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що в серпні 2014 року Іловайськ уже не був важливим стратегічним місцем Іловайськ не був стратегічним центром, який треба взяти будь-якою ціною, – Муженко . У липні – так, а в серпні, коли під нашим контролем було Кутейникове, зовсім не обов’язково було за будь-яку ціну брати Іловайськ. Кутейникове уже давало нам можливості перерізати залізничне сполучення з Росією, а саме – залізничну гілку, яка йде через Амвросіївку, Кутейникове на Іловайськ, на Макіївку і Донецьк.
- Сьогодні достеменно не відомо, чому був наказ взяти Іловайськ. Деталі військової операції досі засекречені. Відомо, що операція мала широкий розмах – більш ніж 300 кілометрів по фронту. Варто нагадати, що з травня по липень 2014 року сили АТО провели низку успішних операцій зі звільнення Маріуполя та інших міст і селищ Донбасу
Що таке Іловайский Котел?
- Це події на фронті наприкінці серпня 2014 року. Після того, як українські війська пішли в наступ на Іловайськ у Донецькій області, Росія відправила на Донбас 8 батальйонно-тактичних груп кадрових російських військових (23-24 серпня). Сили противника переважали в 17 разів. Українські бійці опинилися в кільці ворога. Путін запропонував нашим воїнам вийти без зброї так званими "зеленими коридорами". Зранку 29 серпня колони українців почали виходити з Іловайська і були підступно розстріляні російськими військовими. У цих боях загинуло 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення, 300 – потрапили у полон
- Військові, які вийшли з Іловайська казали, що якийсь час у них іще були шанси прорватися і з боєм вийти з міста. Але керівництво вирішило домовитись про гарантії безпеки та "зелений коридор" для виходу наших військ. Таким чином терористи виграли ще кілька днів. За цей час росіяни встигли облаштувати вогневі позиції уздовж майбутнього "зеленого коридору", перетворюючи його на коридор смерті", – пригадує волонтер, засновник фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега.
- Ветеран війни на Донбасі, стрілець-санітар батальйону "Донбас" Сергій Міщенко розповідає, що повідомлення про блокування ЗСУ в Іловайську надсилалися у Генштаб ще за 5 днів до закриття "котла", 23 серпня. Однак керівництво було на параді в Києві і не відповідало на дзвінки, а заступники начальника Генштабу відповідали так: "Ми це вже проходили, такі доповіді вже були, це дезінформація".
На мій погляд, заступники не хотіли псувати своєму керівництву свято поганими доповідями,
– припустив боєць батальйону "Донбас".
- Поки начальник Генштабу України домовлявся з російським військовим керівництвом про "зелений коридор", окупанти вже готували пастки на шляху українських бійців. Тому й затягували переговори. Відомо, що протягом 26-28 серпня відбулося 12 телефонних розмов між Муженком та заступником начальника Генштабу збройних сил Росії Богдановським.
Ще до 27 серпня поранених вивозили на Волноваху.
Співвідношення українських та російських військ було таким:
- особовий склад – 1 до 18;
- танки – 1 до 11;
- бронетехніка – 1 до 16;
- артилерія – 1 до 15;
- "Гради" – 1 до 24.
У боях під Іловайськом було знищено більшу частину української техніки (Фото)
Кладовище загиблих під Іловайськом воїнів. Тут поховано близько 200 бійців, більшість із них – невпізнані
- Героїзм українських військових – неоціненний. Вшануйте їхню пам’ять у ці дні, адже саме завдяки мужнім українським воїнам ми незабаром святкуватимемо 28-у річницю незалежності. Вічна слав а героям…
І пам'ятайте слова Олександра Ірванця:
Міг інакший би бути сьогодні парад.
Міг не наш би бути сьогодні парад,
Якби він свого часу не вперся.