Найти тему
SERGIOS ALEXANDROV-SNEGYR

Вежливые люди

-2
-3

-4

Когда государство забывает о своих гражданах, то их берёт под своё крыло мафия...
Слово - серебро... Молчание - золото... А вовремя заткнулся - вообще бриллиант!
А за счёт вежливости существенно экономятся патроны...

Вы когда-нибудь проигрывались в казино в пух и прах? Если нет, то лучше и не пробуйте! Это только в фильмах про Лас-Вегас и Монте-Карло бывают крупные выигрыши.

А у нас - всё через... сами понимаете что!

Я приезжал в девяностые годы к людям, которые вконец проигрались, оголяясь на сто тысяч долларов...

А вроде неглупые?

Когда я приехал на вызов к владельцу сети казино, то возле выхода на пьедестале стоял джип, обвитый розовыми ленточками.

Это был призовой автомобиль за супервыигрыш.

Но суть не в этом. Мы приехали к солидному джентльмену, который был без сознания... У него развился инсульт. Я начал быстро лечение и объяснил вежливым охранникам с автоматами, что хозяина нужно транспортировать в ближайшую больницу с нейрореанимацией.

И необходимо вызвать специализированную неврологическую бригаду.

Вежливые люди с автоматами мне строго возразили:

- Повезёшь ты... и туда, куда мы скажем!

А если что случится с хозяином, то... сам понимаешь, что будет... с тобой...

Это было предложением, от которого невозможно отказаться!

Мы спустили хозяина на носилках в "карету Скорой Помощи".

Вежливые люди со стволами сели к нам и мы рванули с места в карьер...

Я тихо объяснил водителю,что настало время "Ч"...

Что это может быть последний рейс, последняя полоса в его полосатой жизни...

И что везти надо очень быстро и нежно, предельно вежливо и осторожно, без рывков...

Мы летели по разделительной полосе Садового кольца и по встречке. Периодически на светофорах к нашей машине пытались подбежать очумевшие постовые ГАИ.

Они свистели, заглядывали как любопытные домохозяйки в салон и что-то пытались говорить в рупор... Но "вежливые люди" высовывали сразу в окна дула автоматов и постовые куда-то улетучивались...

Как в компъютерной игре! Так быстро! Без всяких разборок и обид!

Мы пролетели отрезок до больницы в пять раз быстрее, чем обычно.

Когда приехали в больницу и начали выгрузку босса, то почему-то в приёмном покое при виде наших роботов-автоматчиков сразу куда-то попряталась охрана!

Все шлагбаумы были задраны по вертикали и двери открыты!

Даже странно! Слава богу, довезли и сдали без проблем!

Правда, в приёмном какая-то медсестра попыталась что-то вежливо вякнуть по поводу очереди на оформление...

Типа:"В очередь, сукины дети!"

Но, как только увидела наших "вежливых людей", то сразу заткнулась. На удивление - без инерции!

Когда я вышел к водителю, то у него была истерика, он был весь мокрый и трясся как овечий хвост...

Зуб на зуб не попадал и... появились седые волосы!

"Вежливые люди" дали мне визитку шефа и попросили потом приехать к нему.

Всё сложилось хорошо! И для него... И для нас!

Когда я навестил владельца сети казино после больницы, у него на пальце появился золотой болт в виде башки льва с крупными бриликами вместо глаз...

Хозяин сказал, что теперь мы будем бесплатно обедать каждую смену у него, всей бригадой... И мы несколько раз приезжали в обед подкрепиться. Всё было по высшему разряду!

Он предлагал мне в качестве подарка своих девочек-крупье...

А там было на что посмотреть!!!

В один из дней я спросил у шефа про автомобиль у входа, перевязанный ленточками:

 - Бывают ли случаи выигрышей?

- Да! - сладко позёвывая, ответил хозяин. - На шару тут одному децл подфартило!

Выиграл и большую сумму, и автомобиль! Но я что-то его... потом не видел...

Ему мои мальцы сказали за выигрышем придти завтра...

Они ему так вежливо всё объяснили... А он куда-то смылся... и больше не приходит!

Куда девался, лошара? Ума не приложу! Что ему... бабло и джип не нужны?

1995 год 

Ввічливі люди

Коли держава забуває про своїх громадян, то їх бере під своє крило мафія...
Слово - срібло... Мовчання - золото... А вчасно заткнувся - взагалі діамант!
А за рахунок ввічливості істотно економляться патрони...

Ви коли-небудь програвалися в казино в пух і прах? Якщо ні, то краще і не пробуйте! Це тільки у фільмах про Лас-Вегаса та Монте-Карло бувають великі виграші. А у нас - все через... самі розумієте що!

Я приїжджав в дев'яності роки до людей, які вкрай програлися, оголяючись на сто тисяч доларів...

А начебто недурні?

Коли я приїхав на виклик до власника мережі казино, то біля виходу на п'єдесталі стояв джип, обвитий рожевими стрічками. Це був призовий автомобіль за супервыигрыш.

Але суть не в цьому. Ми приїхали до солідного джентльменові, який був без свідомості... У нього розвинувся інсульт. Я почав швидко лікування і пояснив ввічливим охоронців з автоматами, що господаря потрібно транспортувати в найближчу лікарню з нейрореанимацией. І необхідно викликати спеціалізовану неврологічну бригаду.

Ввічливі люди з автоматами мені строго заперечили:

- Повезеш ти... і туди, куди ми скажемо!

А якщо що станеться з господарем, то... сам розумієш, що буде... з тобою...

Це було пропозицією, від якої неможливо відмовитися!

Ми спустили господаря на ношах до "карети Швидкої Допомоги".

Ввічливі люди зі стволами сіли до нас і ми рвонули з місця в кар'єр...

Я тихо пояснив водієві,що настав час "Ч"...

Що це може бути останній рейс, остання смуга в його смугастої життя...

І що везти треба дуже швидко і ніжно,гранично ввічливо і обережно, без ривків...

Ми летіли по розділовій смузі Садового кільця і по зустрічній. Періодично на світлофорах до нашої машині намагалися підбігти очумевшие постові ДАІ. Вони свистіли, заглядали як цікаві домогосподарки в салон і щось намагалися говорити в рупор... Але "ввічливі люди" висовували відразу у вікна дула автоматів і постові кудись зникали...

Як у комп'ютерної гри! Так швидко! Без всяких суперечок і образ!

Ми пролетіли відрізок до лікарні в п'ять разів швидше, ніж зазвичай.

Коли приїхали в лікарню і почали вивантаження боса, то чомусь в приймальному спокої при вигляді наших роботів-автоматників відразу кудись поховалася охорона!

Всі шлагбауми були задерті по вертикалі і двері відкриті!

Навіть дивно! Слава богу, довезли і здали без проблем!

Правда, в приймальному якась медсестра спробувала щось ввічливо вякнуть з приводу черги на оформлення...

Типу:"У чергу, сучі діти!"

Але, як тільки побачила наших "ввічливих людей", то відразу стулила пельку. На диво - без інерції!

Коли я вийшов до водія, то у нього була істерика, він був весь мокрий і тремтів як овечий хвіст... Зуб на зуб не попадав... з'явилися сиве волосся!

"Ввічливі люди дали мені візитку шефа і потім попросили приїхати до нього.

Все склалося добре! І для нього... І для нас!

Коли я відвідав власника мережі казино після лікарні, у нього на пальці з'явився золотий болт у вигляді голови лева з великими діамантом замість очей...

Господар сказав, що тепер ми будемо безкоштовно обідати кожну зміну у нього, всією бригадою... І ми кілька разів приїздили в обід підкріпитися. Все було по вищому розряду! Він пропонував мені в якості подарунка своїх дівчаток-круп'є...

А там було на що подивитися!!!

В один із днів я запитав у шефа про автомобіль біля входу, перев'язаний стрічками:

- Чи бувають випадки виграшів?

- Так! - солодко позіхаючи, відповів господар. - На шару тут одному децл підфартило!

Виграв велику суму, і автомобіль! Але я щось його... потім не бачив...

Йому мої мальцы сказали за виграшем прийти завтра...

Вони йому так ввічливо все пояснили... А він кудись змився... і більше не приходить!

Куди подівся, лошара? Не збагну! Що йому... бабло і джип не потрібні?

1995 рік