Протести у Білорусії

Перші протести почалися у травні 2020 року в Мінську та інших містах і спочатку були пов'язані з арештом опозиційних кандидатів у президенти та недопущенням їхньої участі в президентських виборах. Після того, як ЦВК зареєструвала кандидатуру Світлани Тихановської, її передвиборчі мітинги в різних містах стали збирати по кілька тисяч людей. Влада перешкоджала організації мітингів.

В день виборів після публікації перших офіційних екзит-полів, що свідчили про нібито переконливу перемогу Лукашенка вже в першому турі і суттєво розходилися з опозиційним підрахунком голосів, масові протести охопили одразу багато міст країни. Окрім Мінська великі протести відбувалися в містах Барановичах, Бересті, Бобруйську, Вітебську, Гродні, Жлобині, Могильові, Пінську та ін. Їхньою основною метою став чесний підрахунок голосів і відставка Лукашенка, який займає посаду президента з 1994 року. Уряд почав придушувати мирні протести, і вони переросли в сутички з силовиками. В країні відімкнули інтернет.

Наступного дня після виборів протистояння загострилося, почали з'являтися барикади. 11 серпня було оголошено загальнонаціональний страйк, до нього приєдналися понад 20 підприємств, зокрема МАЗ, БелАЗ та Білоруськалій. Після трьох днів протистояння влада зупинила придушення протесту, відновив роботу інтернет. Відтоді по всій Білорусі щодня проходять мирні акції солідарності та страйки. Через деякий час поновилися затримання та інші репресії.Перші протести почалися у травні 2020 року в Мінську та інших містах і спочатку були пов'язані з арештом опозиційних кандидатів у президенти та недопущенням їхньої участі в президентських виборах. Після того, як ЦВК зареєструвала кандидатуру Світлани Тихановської, її передвиборчі мітинги в різних містах стали збирати по кілька тисяч людей. Влада перешкоджала організації мітингів.

В день виборів після публікації перших офіційних екзит-полів, що свідчили про нібито переконливу перемогу Лукашенка вже в першому турі і суттєво розходилися з опозиційним підрахунком голосів, масові протести охопили одразу багато міст країни. Окрім Мінська великі протести відбувалися в містах Барановичах, Бересті, Бобруйську, Вітебську, Гродні, Жлобині, Могильові, Пінську та ін. Їхньою основною метою став чесний підрахунок голосів і відставка Лукашенка, який займає посаду президента з 1994 року. Уряд почав придушувати мирні протести, і вони переросли в сутички з силовиками. В країні відімкнули інтернет.

острилося, почали з'являтися барикади. 11 серпня було оголошено загальнонаціональний страйк, до нього приєдналися понад 20 підприємств, зокрема МАЗ, БелАЗ та Білоруськалі час поновилися затримання та інші репресії.