Найти тему
SERGIOS ALEXANDROV-SNEGYR

Ангел-хранитель и честь мундира (18+)

Оглавление
-2

Часть первая.

Ангел-хранитель

Дождь для воровства...
Луна для колдовства...
День для тунеядства...
Ноченька для бл...дства...

Это было как во сне! Как наваждение!

Я оторвался с места ограбления с воровским пакетом выщипанных барсеток, кошельков и мессенджеров...

Уходил от ментовской погони по улице, бежал быстрей ветра и вдруг вижу краем глаза как мучается старушка с клюкой, да с тяжеленными сумками из магазина...

Остановился, решил ей помочь по-доброте душевной и понёс сумки с покупками к её дому. Куртку свою сбросил, кепарь снял. Иду себе уверенно, под фраера закосил, бабушке помогаю...

А пока несу, она всё молится и какие-то заговоры произносит:

- От сглаза, от зависти и порчи пусть ангел-хранитель помогает тебе!

И когда твои крылья опустятся, он пусть помогает тебе лететь!

В это время по улице мимо нас пролетели два милицейских мотоцикла.

Ну, я как водится пожелал им трёхэтажным матом... доброго здоровья...

И к чему эти мои слова привели?

Слушайте, слушайте дальше!

Мне удалось уйти от преследования и "залечь на грунт"!

Я помог бабушке донести груз до квартиры и тут... возле двери... она вдруг швыряет в сторону свою клюку и сбрасывает свою сморщенную оболочку-грим!!!

И превращается в очаровательную деву с чудными формами!!!

Чтоб я так жил!!!

Кожа нежная, ни одной наколки!

Я ей говорю:

- Бабуля! Ты что в натуре лепишь?

Это что за шоу? Не по масти! На моих нервах играешь?..

Мы так не договаривались!.. Ты мне хочешь статью на 117 сменить?..

Я ведь сейчас останусь... и надолго!!!

А если я разойдусь, то меня никакие мусора не остановят!..

А дева мне в ответ смеётся и дверь в хату открывает своим, наверное, ключом:

- Не баклань! Заходи! Располагайся! Будь как дома!

Что сделано - то сделано! Раз ты мне помог, должен теперь переспать и жениться! Ты теперь мой господин, мой ангел-хранитель!

Бери меня в жёны да и дело с концом! Ну, что? Очкуешь?..

А я что-то внезапно засомневался.

Я себе тревожно думаю:

- А что так сразу? А вдруг она по-новому в старуху обернётся!

Нет, думаю, надо подождать! Да вдруг ещё и подсадная!

- Давай, говорю, испытаем наши чувства! Всю глубину наших глубин...

Всю толщину наших толщин...

Всю ширину наших ширин...

И мне нужен испытательный гарантийный срок...

Давай, для начала все свои обмотки и обноски сжигай!

А-а-а! Век свободы не видать!!!

Оказалось, что она была заколдована и это я её своим трёхэтажным матом расколдовал!!!

Вот, что мат русский животворящий делает!..

Ну, переспать то я, конечно переспал!..

Я же из Одессы!..

А Одесса была, есть и будет есть!

И будет быть! Только бы не сесть!

Часть вторая.

Честь мундира

"Важней сиянья звёзд в петлицах пусть Имя Доброе ценится"!

Это всё была сказочная часть...

А теперь слушайте реальную...

Под утро вернулся отец этой девушки, ещё накануне заколдованной в бабушку.

Походу генерал милиции, с лампасами и пузиком генеральским...

В городе был введён план-перехват и во всех отделениях милиции был развешан мой фоторобот. Генерал зашёл в хату, прошманал мои шмотки и лавэ в воровском пакете, затем посмотрел на нас, обнажённых...

Он сначала немного удивился, затем профессионально посмотрел на меня, оперативно сравнил мою репу с фотороботом и вызвал наряд милиции.

Всё краденое предусмотрительно переложил к себе в стол...

А затем - "снимайте шкурки с тёплой мурки!"

И меня тёпленького забраслетили.

И увезли исправляться. Далеко и надолго.

Вот что такое честь мундира!

И Доброе генеральское Имя!

1998 год

Ангел-хранитель і честь мундира

(Переклад автора С.Б.Александров-Снiгур)

Александров-Снігур

Частина перша.

Ангел-охоронець

Дощ для злодійства...
Місяць для чаклунства...
День для тунеядства...

Ніченька для бл...дства...

Це було як уві сні! Як мана!

Я відірвався з місця пограбування зі злодійським пакетом выщипанных барсеток, гаманців і месенджерів...

Йшов від ментовській погоні по вулиці, біг швидше вітру і раптом бачу краєм ока як мучиться бабуся з костуром, та з важкими сумками з магазину...

Зупинився, вирішив їй допомогти по доброті душевній і поніс сумки з покупками до її будинку. Куртку свою скинув, кепарь зняв.

Йду собі впевнено, під фраєра закосив, допомагаю бабусі...

А поки несу, вона все молиться і якісь змови вимовляє:

- Від пристріту, від заздрості і псування нехай ангел-охоронець допомагає тобі!

І коли твої крила опустяться, він хай допомагає тобі летіти!

В цей час по вулиці повз нас пролетіли два міліцейських мотоцикла.

Ну, я як водиться побажав їм триповерховим матом... доброго здоров'я...

І до чого ці мої слова привели?

Слухайте, слухайте далі! Мені вдалося втекти від переслідування і "залягти на грунт"!

Я допоміг бабусі донести вантаж до квартири і тут... біля дверей... вона раптом кидає у бік свою ковіньку і скидає свою зморщену оболонку-грим!!!

І перетворюється в чарівну діву з дивовижними формами!!!

Щоб я так жив!!!

Шкіра ніжна, жодної наколки!

Я їй кажу:

- Бабуся! Ти що в натурі ліпиш?

Це що за шоу? Не по масті! На моїх нервах граєш?..

Ми так не домовлялися!.. Ти мені хочеш статтю 117 змінити?..

Адже я зараз залишуся... і надовго!!!

А якщо я розійдуся, то мене ніякі сміття не зупинять!..

А діва мені у відповідь сміється і двері в хату відкриває своїм, напевно, ключем:

- Не баклань! Заходь! Розташовуйся! Будь як удома!

Що зроблено - те зроблено! Раз ти мені допоміг, тепер повинен переспати і одружитися! Ти тепер мій пан, мій ангел-хоронитель!

Бери мене в дружини так і справа з кінцем! Ну, що? Очкуешь?..

А я щось раптово засумнівався.

Я собі тривожно думаю:

- А що так відразу? А раптом вона по-новому на стару обернеться!

Ні, думаю, треба почекати! Та раптом ще й підсадна!

- Давай, кажу, випробуємо наші почуття! Всю глибину наших глибин...

Всю товщину наших товщин...

Всю ширину наших ширин...

І мені потрібен випробувальний гарантійний термін...

Давай, для початку всі свої обмотки і обноски спалюй!

А-а-а! Вік волі не бачити!!!

Виявилося, що вона зачаклована і це я її своїм триповерховим матом розчаклував!!!

Ось, що мат російський животворящий робить!..

Ну, переспати то я, звичайно переспав!..

Я ж з Одеси!..

А Одеса була, є і буде мундира!

І буде бути! Тільки б не сісти!

Частина друга.

Честь мундира

"Важливіше сяйва зірок в петлицях нехай Ім'я Добре цінується"!

Це все була казкова частина...

А тепер слухайте реальну...

Під ранок вернувся батько цієї дівчини, ще напередодні зачарованою в бабусю.

Походу генерал міліції, з лампасами і пузиком генеральським...

У місті було введено план-перехоплення і у всіх відділеннях міліції був развешан мій фоторобот. Генерал зайшов у хату, прошманал мої шмотки і лаве в злодійському пакеті, потім подивився на нас, голих... Він спочатку трохи здивувався, потім професійно подивився на мене, оперативно порівняв мою ріпу з фотороботом і викликав наряд міліції.

Все крадене завбачливо поклав до себе в стіл...

А потім - "знімайте шкурки з теплою мурки!"

І мене тепленького забраслетили.

І відвезли виправлятися. Далеко і надовго.

Ось що таке честь мундира! І Добре генеральське Ім'я!

1998 рік