Словацьку та українську мови діалектний континуум пов'язує з русинською мовою посередині. Отже, на запитання важко відповісти загалом - це залежить від того, який діалект. Те, як люди говорять у Братиславі та Києві, досить різне, щоб бути зрозумілим для взаєморозуміння, але те, як люди говорять у селах по обидва боки кордону, все одно може бути близьким до ідентичного. Очевидно, що обидві мови є слов'янськими, тому вони мають багато спільних слів, мають схожу граматику з великою кількістю фузійної морфології, іменні фрази сильно позначені для відмінка, дієслова мають досконалу / недосконалу аспектну систему, а потім лише кілька часів. Але це все вірно для всіх західних та східнослов’янських мов.
Деякі східнословацькі діалекти мають багато спільних з українськими фонологічних особливостей, наприклад, наголос слів - колись, можливо, приблизно на півдорозі між Кошицею та кордоном ви потрапляєте в ізоглоси між західно-східнослов’янською вимовою, яку я чув, як словаки називають “ ruský prízvuk "на відміну від„ slovenský ... ", тому наголос слова стає змінним на відміну від фіксованого на першому складі, а також фонотактика змінюється так, що склад / r / та / l / супроводжується голосними, тони голосних починають відрізнятися наголошеними та ненаголошені склади, словацькі дифтонги / тобто ia, iu / починають перетворюватися на монофтонги, які піднебінюють попередній приголосний, і різниця між короткими та довгими голосними втрачається. Але це лише на сході.