Русскою водкой, доброй и нежной
греются ангелы, вместо одежды...
Мы прилетели зимой на вертолёте в одно охотничье хозяйство в Сибири на дальний кордон и направились в дом лесника.
Нас разместили по-царски. С собой у нас было три ящика водки: охотиться так охотиться! Всё по-взрослому! А мы что, маленькие что ли? Или мы насекомоопыляемые?
Вечером стали отмечать знакомство с регионом и аборигенами. Для нас растопили баню. Девочки... подтянулись... Хозяева на стол нам поставили лесниковский минимум - белые грибы и рыжики, кабанятинка, лосятинка, межвежатинка, таёжные ягоды и сотовый мёд... Лесник взял огромную кружку, вылил туда две бутылки водки и после короткого тоста:
- Я пью один раз! - осушил чарку до дна...
Ну, прямо мелиоратор-осушитель!
Мы начали волноваться! Ведь если такими темпами пить, то нам на неделю не хватит. А в тайге спиртное нигде не купишь! Будут напряги!
Чем проводить дезинфекцию органов и обогрев?
Но лесник через полчаса отвалился от плотоядного стола и упал на деревянные нары, покрытые медвежьей шкуркой. Мы продолжали деловой разговор с егерем, подливали ему "живительную влагу".
Через час лесник выспался, вскочил как ванька-встанька и бодро, с энтузиазмом снова взял свой "напёрсток" и налил его до краёв, приговаривая:
- Ребята, ребята!... Надо бы здоровье поправить!
Тем не менее уже на рассвете он был свежий как огурец, готов к проведению охоты на любого мелкого и крупного зверя, хоть на динозавра...
Вот, что такое чистейшая экология и натуральный продукт!
Но каждый охотник желает знать: где нальют нарзан?!
Я п'ю один раз!
(Український переклад автора С. Б. Александров-Снегирь)
Русскою горілкою, доброю і ніжною
гріються ангели, замість одягу...
Ми прилетіли взимку на вертольоті в одне мисливське господарство в Сибіру на дальній кордон і попрямували в будинок лісника.
Нас розмістили по-царськи. З собою у нас було три ящики горілки: полювати так полювати! Все по-дорослому! А ми що, маленькі чи що? Або ми комахозапильні?
Увечері стали відзначати знайомство з регіоном і аборигенами. Для нас розтопили лазню. Дівчата... підтягти... Господарі на стіл нам поставили лісниківська мінімум - білі гриби, рижики, кабанятинка, лосятинка, межвежатинка, тайгові ягоди і стільниковий мед...
Лісник взяв величезний кухоль, вилив туди дві пляшки горілки і після короткого тосту:
- Я п'ю один раз! - осушив чарку до дна...
Ну, прямо меліоратор-осушувач!
Ми почали хвилюватися! Адже якщо такими темпами пити, то нам на тиждень не вистачить. А в тайзі спиртне ніде не купиш! Будуть напряги!
Чим проводити дезінфекцію органів і обігрів?
Але лісник через півгодини відвалився від м'ясоїдного столу і впав на дерев'яні нари, покриті ведмежою шкіркою.
Ми продовжували ділову розмову з єгерем, підливали йому "цілющу вологу".
Через годину лісник виспався, схопився як ванька-встанька і бадьоро, з ентузіазмом знову взяв свій "наперсток" і налив по вінця, примовляючи:
- Хлопці, хлопці!... Треба б здоров'я поправити!
Проте вже на світанку він був свіжий як огірок, готовий до проведення полювання на будь-якого дрібного і великого звіра, хоч на динозавра...
Ось, що таке найчистіша екологія і натуральний продукт!
Але кожен мисливець бажає знати: де наллють нарзан?!