Русскою водкой, доброй и нежной
греются ангелы вместо одежды...
Мы в ответе за тех, кого напоили!
И кто только у нас на подстанции Скорой Помощи не жил!
И щенки, и рыбки, и котята, и ящерицы, и черепашата. Жили хомячки и попугай.
Кстати, ящерок в банке на подстанцию принёс я, собственной персоной. Потом мне рассказали со всеми подробностями как у главного врача возникла паническая атака при виде моих ящерок. Долго же он, психиатр, шифровался - скрывал свою тиранофобию!
А один раз мне на вызове подарили цыплёнка - жёлтого как мимоза и пушистого как одуванчик. Я привёз его на подстацию в коробке из-под обуви и он стал у нас "сыном полка".
Мы ему первые дни клали в коробку бутылки с горячей водой, кормили дождевыми червями и измельчённым яйцом.
Потихоньку "сын полка"подрос, оперился и превратился в петуха с гребнем и шпорами.
Меня на два месяца послали на курсы повышения квалификации.
А в моё отсутствие водители во время алкогольных эксцессов стали петуху (как своему в доску!) подливать от душевной боли шампанское, пиво и даже водочку.
Петушок-гребешок, ласкова головушка когда выпивал спиртное, начинал вести себя агрессивно: кукарекал и лихо выбегал с гребешком набок навстречу приезжающим машинам и с остервенением клевал колёса.
А посторонних, чужих сразу норовил клюнуть в мягкое место.
Но допрыгнуть уже не мог из-за пьянства.
Периодически после атаки он падал распластанный на асфальт, напоминая царский герб - двуглавого орла, сорванного с Зимнего Дворца в Февральскую Революцию...
Так продолжалось недолго.
Через пару месяцев храбрый петушок-стражник умер естественной смертью и мы его констатировали... Эх, подстанция-Констанция! Птичья болезнь - перепил!
Я с целью антиалкогольной агитации начал объяснять широким слоям населения всю пагубность злоупотребления спиртным:
- Вот видите! Петух от водки ласты склеил за два месяца!
Вот к чему приводит алкоголизм! Делайте выводы!
Я для наглядности вскрыл на подсобном дворе петуха и показал сотрудникам огромную зернистую печень оранжевого цвета, занимающую всю брюшную полость.
Водители с нетерпением ждали результатов вскрытия.
- Ну как? От чего помер?
- От алкоголизма! От цирроза печени! - отвечал им я.
- Вот видите! Не от водки!
А от цирроза-на! А вы всё - от водки-на, да от водки-на! От водки не умирают! Водкой здоровье поправляют и зизинфицируются-на! - гоготали водители в один голос.
Но птичку им было всё же жалко. Вечером в хозяйственном ларьке они приобрели пластиковую канистру с жидкостью для омывания стёкол!!!
Их привлекала цена... в два раза дешевле водки.
После смены они справили поминки по умершей птахе...
Многие из них по ходу пьесы не дожили и до сорока пяти лет...
Скосила их всё та же птичья болезнь - перепил!
1990 год
Пташина хвороба - перепив
(Переклад автора С.Б.Александров-Снігур)
Русскою горілкою, доброю і ніжною
гріються ангели замість одягу...
Ми у відповіді за тих, кого напоїли!
І хто тільки у нас на підстанції Швидкої Допомоги не жив!
І щенята, і рибки, і кошенята, і ящірки, і черепашата. Жили хом'ячки і папуга.
До речі, ящерок в банку на підстанцію приніс я, власною персоною. Потім мені розповіли зі всіма подробицями як у головного лікаря виникла панічна атака при вигляді моїх ящерок. Довго ж він, психіатр, шифрувався - приховував свою тиранофобию!
А один раз мені на виклик подарували курчати - жовтого як мімоза і пухнастого як кульбаба.
Я привіз його на подстацию в коробці з-під взуття і він став "сином полку".
Ми йому перші дні клали в коробку пляшки з гарячою водою, годували дощовими черв'яками і подрібненим яйцем.
Потихеньку "син полку"підріс, оперился і перетворився в півня з гребенем і шпорами.
Мене на два місяці послали на курси підвищення кваліфікації.
А в моє відсутність водії під час алкогольних ексцесів стали півневі
(як свого в дошку!) підливати від душевного болю шампанське, пиво і навіть горілочку.
Півник-гребінець, ласкава голівонька коли випивав спиртне, починав вести себе агресивно: кукурікав і хвацько вибігав з гребінцем набік назустріч приїжджають машин і з люттю клював колеса. А сторонніх, чужих відразу норовив клюнути в м'яке місце.
Але дострибнути вже не міг із-за пияцтва.
Періодично після атаки він падав розпластаний на асфальт, нагадуючи царський герб - двоголового орла, зірваного з Зимового Палацу в Лютневу Революцію...
Так тривало недовго.
Через пару місяців хоробрий півник-стражник помер природною смертю і ми його констатували... Ех, підстанція-Констанція!
Пташина хвороба - перепив!
Я з метою антиалкогольної агітації почав пояснювати широким верствам населення всю згубність зловживання спиртним:
- Ось бачите! Півень від горілки ласти склеїв за два місяці!
Ось до чого призводить алкоголізм! Робіть висновки!
Я для наочності розкрив на підсобному дворі півня і показав співробітникам величезну зернисту печінка оранжевого кольору, займає всю черевну порожнину.
Водії з нетерпінням чекали результатів розтину.
- Ну як? Від чого помер?
- Від алкоголізму! Від цирозу печінки! - відповідав їм я.
- Ось бачите! Не від горілки!
А від цирозу-на! А ви всі - від горілки-на, та від горілки-на! Від горілки не вмирають! Горілкою поправляють здоров'я і зизинфицируются-на! - реготали водії в один голос.
Але пташку їм було все ж таки шкода. Увечері в господарському кіоску вони придбали пластикову каністру з рідиною для миття скла!!!
Їх приваблювала ціна... в два рази дешевше горілки.
Після зміни вони справили поминки за померлою птахе...
Багато з них по ходу п'єси не дожили і до сорока п'яти років...
Скосила їх все та ж пташина хвороба - перепив!
1990 рік