І полину я, в огненну душу

І полину я, в огненну душу,

І про все забува,

Високії гори мина,

Не забуду я, не придушу,

Тебе, в своєму серці я,

І теє сонце буде край неба палати,

І сеї гори будуть ім'я твоє кричати,

І тії ж ліси будуть фрази твої промовляти,

Мене вже не вернуть,

О, та якби ж я знала це три року тому,

Повір, і зачину не було б цьому,

Та знай, що я і завтра і сьогодні,

І через рік, і цілії століття,

Стоятиму на тому полігоні,

Чекавши довгого майбуття,

Згадаю твої жосткії долоні,

Та ніжні губи твої,

В які закохана була без забуття,

Та ті останнії хвилини, мого життя... 

Автор: @lyaminska_t