Масове залучення до роботи фрілансерів не могло довго залишатися поза полем інтересів контролюючих органів. Тепер підприємці, які користуються послугами таких співробітників, ризикують нарватися на санкції від Держпраці та податкової інспекції. Хто потрапляє в зону ризику і як уникнути неприємностей, коли на вас працює віддалений співробітник?
Зміст статті:
- Під ковпаком;
- Поясніть, за що?
- Визначимося зі статусом.
Під ковпаком
Хоча в нашому законодавстві немає поняття «фрілансер», воно міцно увійшло в сучасний діловий обіг. Віддалений співробітник, як і штатні співробітники, виконує своє певне коло обов’язків, що вже не новина в IT-сфері, фінансовому, туристичному, видавничому бізнесі, ритейлі… Активному зростанню фрілансерства сприяють глобалізація та розвиток IT-технології, що дозволяють замовникам і виконавцям дистанційно знаходити одне одного в будь-якій точці планети, не особливо піклуючись про легальність подібних послуг.
Зрозуміло, що такий порядок речей не влаштовує ні Держпрацю, ні ДФС. Масштаби цього явища рано чи пізно повинні були спровокувати облаву на бізнес, що залучає до роботи фрілансерів. Відповідно під ковпак потрапили те, хто користуються послугами віддалених дизайнерів, маркетологів, рекламістів, творців відео – та аудіоконтенту. Найбільш ходова претензія контролерів — фріланс мало чим відрізняється від звичайної роботи, має графік, робоче місце та іншу атрибутику, в тому числі цивільно-правовий або трудовий договір.
Не рідкісні випадки, коли сторони трудової угоди формальностями нехтують. Ось за такими «неформалами» полюють зацікавлені служби. Але оскільки ця сфера відносин у нас практично не врегульована, нерідко під роздачу потрапляють цілком законослухняні компанії, адже привід для штрафу завжди можна знайти.
За даними Держпраці, за 2017 рік його інспектори виявили понад 2,7 тисяч громадян, які працювали за цивільно-правовими угодами, мають всі ознаки трудових договорів. Пошук триває. В основному контролери наголошують на розмитість формулювань в договорах як привід для різних порушень, а також на регулярність виплат винагороди за виконану роботу. Так що навіть наявність договору зовсім не гарантує спокою роботодавцю і фрілансеру.
Поясніть, за що?
Найбільш часто штрафують бізнес за аутсорсинг без оформлення трудових відносин, підміну трудових угод цивільно-правовими, не повідомлення податкових органів про працевлаштування працівників, ухилення від сплати ЄСВ, приховування реальних розмірів виплат. Розвиток технологій комунікації стрімко розширює можливості використання віддалених послуг і їх зручність.
Як стверджують юристи, саме по собі укладення цивільно-правового договору з дистанційним працівником не можна вважати порушенням. Але щоб такий договір не був кваліфікований ревізорами як спроба приховати фактичні трудові відносини, його предметом має бути виконання конкретного завдання. Як пояснюють юристи, такий договір укладають або на певний термін, або до одержання обумовлених результатів; в ньому не вказують такі умови праці, як дотримання розпорядку роботи в компанії, підпорядкування існуючій в ній структурі управління.
Експерти сходяться на думці, що в питанні застосування штрафних санкцій дуже багато залежить від формату роботи компанії з фрілансерами. Якщо тих залучають рідко, – наприклад, один або три рази в рік, – ймовірність отримати неприємності, як правило, мінімальна. Але і в таких випадках краще перестрахуватися і врахувати в договорі всі необхідні нюанси. А ось якщо віддалений співробітник співпрацює з компанією на регулярній основі, то до формулювань, які використовуються в договорах і актах виконаних робіт, слід підходити дуже уважно.
Віддалений співробітник: Визначимося зі статусом
На думку експертів, дана сфера правовідносин регулюється одночасно цивільним і трудовим законодавством, що створює свої труднощі. Тому Держпраця, виявивши відсутність трудового договору при наявності ознак трудових відносин, не забуде оштрафувати порушників.
Щоб уникнути проблем із перевіряючими юристи радять роботодавцям, які використовують працю залучених зі сторони працівників, визначитися з їх статусом. На практиці далеко не кожен з них буде кваліфікований як віддалений співробітник.
Таким чином, можна констатувати одне: якогось 100% вірного способу убезпечити компанію від неприємностей цього плану в наших реаліях не існує. Виходячи з практики, що склалася, а також з урахуванням наявної законодавчої бази, з фрілансерами можна працювати за кількома варіантами:
- Без оформлення трудових відносин, тобто на підставі цивільно-правової угоди (договір підряду, надання послуг і т.д.);
- З оформленням трудових відносин (без прив’язки до офісу, розпорядку роботи чи відпрацьованого часу);
- З укладенням договорів про надання послуг з виконавцями, які мають статус ФОП.
Кожен із названих способів має свої плюси і мінуси. Але якщо компанія твердо має намір використовувати працю фрілансерів, їй доведеться обирати «з двох зол», щоб мінімізувати для себе ризики штрафів від Держпраці і ГФС. Розвиток технологій комунікації стрімко розширює ринок віддалених послуг. А оскільки наше законодавство не встигає за реальними правовідносинами в бізнесі, учасникам цього ринку залишається виходити з практики та набутого досвіду.
Чекаємо на ваші коментарі. Будемо вдячні за вашу підписку та лайк!