Драги приіатели! Поздравим вас с праздником Благовѣщеніа Пресвѧтоі Богородицы.
Назов праздника указуіе на нѣіако неслыхано раніше 'радостно извѣстоване', кторо сѧ случише іединаджы в повѣсти человѣчества, тому не има ниіакых поіаснениі. Говорѧчи 'Благовѣщеніе', не сѧ боиме быти невѣрно зразумеными, бо радостных извѣстованиі быше имало много, але Благовѣщеніе быше само іедин раз.
Из Евангіеліа од Лукы (само тоі опиша ово сбытіе) познаіеме, что мало боліш двох тысѧч лѣт назад в Назарету граду сѧ сбыше немыслено‐то: природа Бога соіединише сѧ с природоі человѣка.
Маріу од рода Давида, обрѫчену вдовцу Іосифу, іеднаджы посетише ангіел (архангіел Габриел) и привѣтствоваше:
"Радуі сѧ, Благодатна! Господ іе с Тобоі"
И, видѧ смущеніе іа, казаше далѣі:
"Не сѧ страши, Маріаме, бо обретоше милості од Бога! И от, хте зачѧш и родиш Сына, и наречеш имѧ му Іисус. Бѫде Он велік, и бѫде зован Сыном Всіевышнего."
Маріам одповѣдише: "Како то бѫде, когда не знам мѫжа?"
"Дух Свѧты хте наиде на Тѧ", - казаше іеі ангіел, - "и Сила Вышнего хте осѣни Тѧ. Зато Дѣто Ти бѫде свѧто и бѫде наречено: Сын Божи".
Тогда одповѣдише Маріам: "Сіе іе раба Господа, да бѫде со Мноі по слову твому."
И одшедше од неі ангіел.
Нам здѣ нынѣ іе предстало само мълчаливо созерцаніе таіны замѣсто коликых слов, "удобѣе мълчаніе", како сѧ пѣваіе в іедноі од пѣсен праздника. Але такодже радовати сѧ всіеі душоі возможности нашего спасеніа, ктору возвѣстише тогда посланик Бога чрез Дѣву Маріу всіему человѣчеству.
В народу сѧ сложише обычаі одпускати на воліу од клѣтіеі плененых птиц в овы дені.
